123...102030...Остання

«ЗАЧАЄНИЙ ЖАХ»: новий конкурс горор-оповідань!

ДЕСЯТЬ ПОЛОЖЕНЬ

про

2dyWgMq

Читати далі »

Позначки:, , , , , , ,

Детективні конкурси від Агенції Культурного Розвитку

2_960x80

Для тих, хто цікавиться детективним жанром! Агенція Культурного Розвитку запрошує взяти участь у двох нових конкурсах короткої детективної прози!

 

1. Умови конкурсу «Різдвяний детектив»:
– До розгляду прийматимуться оповідання у жанрі детективу і будь-якому детективному піджанрі (наприклад, фентезійний детектив, містичний детектив, історичний детектив тощо). Головне: дія має відбуватися взимку. Можна описувати як сучасне Різдво зі вбивством, так і не сучасне, а в минулому чи майбутньому… або навіть на іншій планеті.
– Максимальна кількість слів – 5 000.
– Приймаються твори, написані українською мовою.
– Дедлайн надсилання творів – 30 грудня 2016 року.
Найкращі оповідання увійдуть у збірку/аудіозбірку.
Читати далі »

Позначки:, , , ,

Прийом творів на конкурс «ЗАЧАЄНИЙ ЖАХ» завершений

Шановні конкурсанти, члени журі, читачі, критики! Прийом творів на конкурс «ЗАЧАЄНИЙ ЖАХ» завершений!

У зв’язку з тим, що надійшло багато оповідань, оголошення переможців може бути не 18 грудня 2016 року, а пізніше. Про точну дату повідомимо додатково на сайті «Стос».

Нагадуємо. Найкращі оповідання після редагування будуть запропоновані видавництвам. За промоцію збірки оповідань візьметься літературна агенція «Acris».

Позначки:, , , , ,

Василь ЗОЛОТАРЬОВ. Історія Вільмоша Константа

Звати мене Вільмош Констант, я інспектор жандармерії. Ну, чи правильніше сказати, був ним за життя. Народився у Відні, тоді – Австро-Угорська імперія, а зараз це Австрійський Федеративний Союз, за умови, звичайно, що в час, проведений мною у цьому богом забутому закутку Прекмур’я, нічого не змінилося. Після невдалого замаху на життя ерцгерцога Франца-Фердінанда Европа опинилася за крок до справжньої війни всіх проти всіх. І нові політичні карти доводилося друкувати мало не щотижня. Доходило до того, що особливим попитом у державних установ і редакцій газет стали користуватися контурні карти для шкіл і гімназій з нанесеними на них історичними областями і князівствами, з яких за допомогою олівця можна було зліпити свіжу і актуальну mappa mundi без додаткових витрат.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Артур ЗАКОРДОНЕЦЬ. Я їду

Я їду. Машина моя здоровенна, мов та гора. Всіляка легкова дрібнота сновигає по трасі десь там, унизу, багато нижче рівня моїх ніг. Наче ящірки по камінню. Так, вони швидкі. Проте я можу переїхати через них і простувати любісінько далі, того навіть не помітивши.

У мене спецмашина. Вона справді величезна і пройде далеко не під кожним мостом. На своїй непохитній спині вона возить не підйомні для інших вантажі: екскаватори, крани, різне промислове причандалля, якого я і назви не знаю. Ті, хто кермує отими чотирьохколісними клопами, від заздрощів вигадують для моєї машини різні непоштиві прізвиська: одоробло, скунс-переросток, черевань. А я зву її Дінго. Сам не знаю, чому. Просто звучить красиво. Вперед, мій Дінго! І хай хтось лишень спробує не поступитися з дороги!  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Юлія ВАСИЛЬЄВА. Танок медуз

– Ти знав, що у медуз є очі?

– Дякую, тепер знаю. Було краще, коли не знав. Гидота яка, фе! Вони ж на 100% відсотків складаються з води, так?

– Ти ідіот, чи що? Які 100%?

– Ну не на сто, а на дев’яносто щось там…

– Дев’яносто вісім.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Євген ТОВСТОНОГ. Не всі теорії варто доводити

Босі ноги чвакали густою багнюкою, слизьке гидотне місиво мерзенно пролазило між пальцями. Сирість лоскотала кістки, змушуючи тіло конвульсивно здригатися. Вилиці зводило від холоду, який осів в долині гуртом із сизим непроглядним туманом.

— Це лиш сон, лиш сон, — заспокоював себе Ігор, намагаючись розгледіти будинок, з якого кілька хвилин тому вибіг, рятуючись від чергового кошмару.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Євген ТОВСТОНОГ. Погріб

Ми з Андрієм саме вийшли з будинку. Стара хата хоч і була охайна на вигляд і міцно стояла на ногах, але нічого цінного в ній не залишилось. Хіба Андрієві спогади. Але то таке — ностальгія. Звичайнісінька двокімнатна хатинка на околиці черкаського села. Розбите подвір’я, занедбаний садок, кілька халабуд, курник, собача будка — вже без власника. За хатою тягнулися кілька соток городу. Мені важко судити, скільки б Андрій прохав за це добро, але явно не більше ніж він міг заробити за місяць. Але все впиралося в спогади. Він замріяно ходив із кутка в куток і дивно посміхався своїм думкам.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Олександр ВІВЧАРИК. Чорний характерник

Олена і Михайло зійшли з потягу в Запоріжжі, коли було ще темно. Вони вийшли на перон і вдихнули на повні груди повітря, що пахло старою грубкою.

– То заводи, – сказав Михайло, – не зважай, на Хортиці повітря чистіше.

Вони сіли на лавці у залі очікувань і притулилися одне до одного. Поруч сиділи сумні, похмурі, зморені люди. У повітрі розлігся неспокій.

– Незатишно якось, непривітно, – мовила Олена. – Я все інакше собі уявляла…  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Борис КІЧОЛ. Туалетний монстр

Сидячи у кріслі він намагався згадати, що ж в біса він сьогодні такого з’їв. Біль був такий наче хтось хоче вирватися на волю з його шлунка за допомогою гвіздка.

Дмитро на силу зумів підвестися з крісла, витер своє спітніле чоло об рукав сорочки і рушив у напрямку вікна. Хлопець відкрив вікно в надії на те, що свіже нічне повітря допоможе йому прийти до тями. Опершись ліктями на підвіконня він висунувся майже по плечі з теплої оселі у вітряну ніч. Вітер швидко осушив його спітніле обличчя, але із болем у животі він ніяк не зміг йому допомогти.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Олексій КОСОЛАП. Молот

Істоти лежали на підлозі в протилежних одна від одної кутах. Лише одна з них іще була жива і вібрувала, інша ж припинила своє існування – її зовнішня оболонка зазнала нищівних пошкоджень і більше не могла захистити створіння від шкідливого навколишнього середовища. Відсутність газів для дихання вбило її. Я зняв з істоти оболонку, котра виявилася скафандром, а не шкірою, як я думав. Мені було цікаво, що це за істоти, тому я згенерував поле, аби знерухомити кожну з них, і послав до однієї  хмару дослідницьких зондів, що мали дослідити її. Хмара огорнула істоту. Кожна клітина її тіла на деякий час відокремилася від інших. Друге створіння споглядало, як повільно руйнувалося тіло його друга, і розповсюджувало навкруги себе хвилі паніки і жаху.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

123...102030...Остання