123...102030...Остання

«ЗАЧАЄНИЙ ЖАХ»: новий конкурс горор-оповідань!

ДЕСЯТЬ ПОЛОЖЕНЬ

про

2dyWgMq

Читати далі »

Позначки:, , , , , , ,

Данило ЖИРКО. Забутий бог

“Він з темних зірок, незримий, вселяє огиду, спустився він на первозданну землю. Мандрував забутий бог між зірок і поневірявся по Землі. І поклонялися йому лише такі самі, як Він, позбавлені розуму та відчайдушні, готові до смерті, люди…”

 

1

У цьому кабінеті завжди можна було дізнатися щось цікаве, нове; почути вже знайоме і повсякденне. У ньому не сиділо багато студентів — це і приваблювало Андрія, відмінника історичного факультету. Лунав тільки голос професора. Студенти мали змогу поринути у ті часи, коли козаки відвойовували незалежність Гетьманської України. Або потрапити у добу Реформації, коли протестанти боролися за свою релігію. У цьому було щось особливе, уявне, романтичне… Але найбільше Андрій цікавився археологією: побувати на місцях, де колись відбувалася історія — було для нього сенсом усього життя.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Сергій МИСЬКО. Людина без даху і дверей

Оповідання 1

Конопляна олія

***

Тільки одинока, згасаюча свічка вихоплювала з темряви їхні силуети.

– Нарешті. Нарешті ти тут… – він, трепетно схилившись над нею, безкінечно  повторював цю фразу.

Його голос зливався з тишею, утворюючи приглушений шум, який вщерть заповнював простору й темну кімнату. Він не чув свого голосу. Ним заволоділо торжество сакраментальної  значущості дійства. Він сьогодні спатиме з нею. Вони тільки удвох… окрім ще восьми, які вже були удостоєні честі ділити з ним весільне ложе, а тепер німими свідками лежали одна на одній у кутку..

Похапцем зняв одяг. Витер ним спітніле тіло, не озираючись, кинув за спину. Ненароком зачепив рядно, що закривало вікно. Воно сповзло, видавши шматок нічного, зоряного неба і краєчок повного місяця.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Максим ПОПІЛЬ. Тільки не дивись вниз

В кімнаті було холодно. Навкруги стояла повна темрява, і лише кілька свічок освітлювали стіни хворобливо-жовтим світлом вогню. Під його моторошні танці тіні на стінах починали рухатись, і здавалось, що самі духи вирішили завітати до цього Богом забутого будинку.

Маленький хлопчик сидів біля вікна і скляним поглядом спостерігав моторошні танці полум’я на стіні. Підібравши ноги під себе, він з острахом дивився на це божевільне дійство тіней, яке дуже здавалося справжнім, живим.

Йому було страшно. Він знав, що трапилось дещо погане, а може, й жахливе. Він знав це, і його страх в глибині душі тільки зростав. Але він знав ще дещо, дуже важливе — не дивитись вниз. Що б не трапилось — тільки не дивитись вниз.   Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Літературна агенція «Acris» візьметься за промоцію збірки оповідань від конкурсу «Зачаєний жах»

агенція

Чудова новина для авторів, які надіслали або тільки планують надіслати свої твори на літературний конкурс горор-оповідань «Зачаєний жах»! Організатор конкурсу літературно-художній часопис «Стос» та літагенція «Acris» вирішили об’єднати зусилля для пошуку та промоції авторів, що цьогоріч вправлятимуться у творенні «лавкрафтівських жахів». Тому до складу журі конкурсу (поряд із редактором Алісою Гаврильченко, письменниками Сашком Заварою та Вікторією Гранецькою, а також  українськими перекладачами Г. Ф. Лавкрафта) увійде співзасновниця літературної агенції «Acris» Любов Кривуца, аби спільно провести відбір, редагування та укладання кращих оповідань у тематичну збірку. Також літагенція «Acris» займатиметься подальшим просуванням збірки та її авторів до видавця і широкого кола читачів.
Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Марія СИДОРЧУК. Полон

Це — історія 12 полонених і двох охоронців. Від їх окремих довоєнних історій й до однієї спільної доби, доби між життям і смертю. Історія про любов, яка приводить на війну і перетворює людину на ката… або героя. І ким ти станеш, не знаєш до самого кінця. Адже у кожного є свій внутрішній полон, який сильніший й, іноді страшніший за фізичну неволю.

Попри очевидний військовий контекст назви, це — історія про пересічну цивільну людину, зі зброєю та без. В умовах, коли катастрофа стає буденною річчю. Про вічне у цій буденності. І про те, що війна нікому нічого не «спише»: ні тому, хто вірив, що Бога нема і все дозволено, ні тому, хто вірив, що Він є, але можна покаятися біля краденого образу і Він усе простить…   Читати далі »

Позначки:, , , , , ,

Вперше українською вийдуть твори Кендзі Міядзави

Cover-Miyazawa-Kazky-3D

До 120-ї річниці від народження одного з найсучасніших класиків японської літератури видавництво «Кальварія» підготувало подарункове видання казок Кендзі Міядзави «Ресторан, де виконують побажання».
Читати далі »

Позначки:, , , , ,

На Форумі видавців презентують книжку «Полон», або Гіперреалістична новинка від «Кальварії»

Polon-site

Під час Форуму видавців у Львові, 15 вересня, відбудеться перша презентація гіперреалістичної повісті київської письменниці й сценаристки Марії Сидорчук «ПОЛОН». Це — історія 12 полонених і двох охоронців. Від їх окремих довоєнних історій й до однієї спільної доби, доби між життям і смертю. Історія про любов, яка приводить на війну і перетворює людину на ката… або героя. І ким ти станеш, не знаєш до самого кінця. Адже у кожного є свій внутрішній полон, який сильніший й, іноді страшніший за фізичну неволю.  Читати далі »

Позначки:, , , ,

Олена БОДАСЮК. Вони

Передмова/звернення до читачів/формальність, на яку можна не зважати

 Ви тримаєте в руках замальовки з життя двох людей. Не стискайте книгу занадто міцно, щоб не зробити їй боляче.

Вони – наші сучасники, попередники і наступники. Вони не мають імен, віку, соціального статусу, бо все це – умовність, не варта уваги. Тільки стать. Хоча… Хто знає, можливо, інколи під «Ним» розуміється «Вона» – і навпаки.

Перегорнувши останню сторінку – не знайдете післямови, бо все, написане нижче – і є післямова.
Читати далі »

Позначки:, , , , ,

Вагіф СУЛТАНЛИ. Зворотний потік

Прокинувшись рано-вранці й вибравшись на ґанок, він не повірив власним очам — увесь двір та сад були заставлені пам’ятниками.

Раптом він збагнув, що то за страх мучив його вже тривалий час, тримаючи в напруженні та виїдаючи його зсередини.

Скульптури кольору міді вилискували під м’якими променями вранішнього сонця. Ця незвична картина остаточно розігнала залишки сну, витісняючи все, що осіло в пам’яті за довгі роки.  Читати далі »

Позначки:, , , , , , , , , , ,

Маріанна ЗАДОРОЖНА. Мавка

То було у пралісі темному і густому. Не ступала там нога людини. Росло посередині дерево життя з корінням глибоким, стовбуром неохопним, кроною густою в хмарах.

Сиділа на дереві Мавка смутна. Косу чесала. Як проведе гребенем, здригнеться світ людський, чорні тіні відкине, з’явиться повінь, землетрус чи моровиця. Люта була Мавка на світ людський. Тільки злобу і зраду там бачила, тож чесала свою косу людям на загин.

Кого зачепить знову? Ніхто не врятується. Мавка знає.  Читати далі »

Позначки:, , , , ,

123...102030...Остання