назад

Конкурс «КОНИКА КУПАЛА 2014»

Конкурс українських гумористичних мініатюр стартує знову! Запрошуємо всіх, хто полюбляє сміятися!

Умови участі

Прийом конкурсних творів триває з 1 грудня 2013 року по 1 червня 2014 року. Приймаються найрізноманітніші гумористичні мініатюри: і байки, і анекдоти, і гуморески, і монологи, п’єси, сценки тощо. Один автор може надіслати стільки творів, скільки забажає.

Обмеження: об’єм одного твору повинний мати не більше 5-8 хвилин у прочитанні. Якщо його будуть опрацьовувати артисти, то до цих хвилин додадуться ще паузи, інтонація, пунктуація та інші засоби сценічної майстерності. Це приблизно 2-3 аркуші А-4 друкованого 14 кеглем з міжрядковим проміжком 1.

Твори надсилайте на е-mail інтернет-журналу «Стос»: stos-ua@yandex.ua з поміткою «На конкурс «КОНИКА КУПАЛА 2014». У листі обов’язково вказуйте назву твору, ім’я та прізвище, вік, регіон (місто, район, область), електронну адресу. Твір надсилайте у форматі текстового редактора Word (.doc), кегль 12 (TimesNewRoman), інтервал одинарний.

(більше…)

Позначки:, ,

Переможці конкурсу 2013 року “А ВАСИЛЯ КУПАЛА”

htO8Ss6yih4

2013 року відбувся «А ВАСИЛЯ КУПАЛА» – перший конкурс авторських літературних творів у жанрі гумористична мініатюра. Переможцями стали твори:

  1. «Доносчик и Дятел» Сергія Зінченка (м. Кривий Ріг);
  2. «Підженився» Олени Миклащук (Хмельницька область);
  3. «Токсикоз» Марини Єщенко (Полтавська область).

З 1 грудня 2013 року стартує другий конкурс. Запрошуються всі автори, що працюють у гумористичних жанрах! Умови конкурсу 2014 року тепер можна побачити на  http://vasilakupala.jimdo.com.

А поки що читаймо далі твори переможців!

  (більше…)

Позначки:, ,

Іван МЕТОДІЄВ. Щастя

Щастя? – відвернув мені чиновник. –

День у нього нині неприймальний.

 

Щастя? – це мені вже продавальник. –

Та воно лиш для вітрин годиться,

покупців щоб вабити до себе.

 
Щастя? – долучається тандитник. –

Є, гадаю, дещо тут для тебе,

правда, трохи узялося ржею.

 

(більше…)

Позначки:, , ,

Юлія ПОЧИНОК. Латиський фольклор від Юрка Садловського

Дайни: Латиські народні пісні / Упорядкував і переклав з латиської Юрій Садловський. – Львів: Видавництво «Астролябія», 2011. – 128 с.

У книжці народних пісень Юрій Садловський презентує латиські дайни, які є одними із найстаріших у пісенному фольклорі Латвії. Дайна має стійку, майже геометричну будову. За формою нагадує звичайний катрен. Збірка поділена на окремі тематичні розділи: основні міфічні божества, людина, праця, спостереження за людським життям, молодість, заручини, життя-буття подружжя, під кінець життя, сороміцькі дайни. Кожну окрему пісню можемо сприймати як індивідуальну поетичну мініатюру, яка конструює цілісну мозаїку всієї збірки.

Ці коротенькі текстики сповнені риторичних запитань та несподіваних метафоричних асоціацій: «Хто ж це спить отам без сну,/ Хто без ніг туди побіг?/ Камінь спить собі без сну,/ Це вода біжить без ніг». Такий багатошаровий текст має декілька рівнів прочитання. На одному з рівнів споглядаємо картинку, на якій бачимо камінь повз котрий тече струмок. На іншому ж рівні відчитуємо плинність життя і людина у цьому світі як камінь, що спить без сну.

Зустрічаємо в книзі пантеон усіх богів: Бога як батька, богинь долі та життя:

Їде Бог собі поволі

З гір високих аж наниз,

В Бога тихо скачуть коні,

В Бога не скриплять ґринджоли.

(більше…)

Позначки:, ,

Мері Елізабет ФРАЙ. Не плач, де поховав, не стій

Не плач, де поховав, не стій.

Бо я не там. Бо я живий.

Я тисяча вітрів, їх біг.

Я блиск алмазний там, де сніг.

Я світло сонця на зерні.

Я дощ осінній, неземний.

І вранці-рано після лих

Я швидко підійму стрімких

Неголосних птахів ключі.

Я зорі, що м’які вночі.

Не плач, де поховав, не стій.

Бо я не там. Бо я живий.

(більше…)

Позначки:, ,

Валерій ГРЕБЕНЮК. Витончена екзотична лірика

МАНДРИ ВІЛАҐОМ

 

Ало́ми[1] міряють Світами —

Там більше душі не тремтять!

Гіганти зорями не стали,

Пульсари в темряві мигтять…

 

Містичне диво Магнітари[2]

Останній спогад зір простих.

Розкинуть промені кваза́ри[3]

Настане час — і знищать всіх.

(більше…)

Позначки:,

Валерій ГРЕБЕНЮК. Мерехтіння небесних світил

ШІРАШ

 

У незнáні ольдáли* шляхiв

Линуть шíрашу** туги далекі.

У життя фантастичних країв

Відлетіли поважно лелеки…

 

Надзвичайність містична гріхів

Легковажно роками не стерта.

Крізь замети нещадних віків —

Недбайлива пожовклість портрета.

(більше…)

Позначки:,

Відповіді на запитання

Чому приймаються лише ті твори, які не публікувались в інтернеті?

Справа в тому, що існують пошукові системи гугл, яндекс тощо. Так от, якщо Ви хочете, щоб Ваш твір знаходили за допомогою гугла і яндекса у нашому журналі “Стос” та читали, то твори мають бути нові. Інакше пошуковики (гугл, яндекс) будуть вважати, що наш журнал “Стос” є викрадачем інформації з інших сайтів, і, відповідно, не будуть відображати “Стос” у пошуку на перших місцях; пошуковикам байдуже, читали твір автора раніше на інших сайтах, чи ні. Вони знають лише одне: що цей твір раніше вже публікувався в одному сайті, а інший сайт вирішив оце використати. Тому сайт пошуковики мінусують.

Не забуваймо, що журнал – це такий тип видання, який публікує найновіше, найсвіжіше. Оскільки в нас інтернет-журнал, то зрозуміло, що ми маємо публікувати те, чого в інтернеті раніше не було. Ми навіть приймаємо ті твори, що друкувались раніше у книжках, але в інтернеті не були опубліковані.

 

Чи можна додавати свої твори в інших сайтах після їхньої публікації у журналі “Стос”?

Звичайно! Після публікації в нашому журналі автор може спокійно додавати власні твори на інших інтернет-сторінках. Ми нікому нічого не заборонюємо і нічого не привласнюємо. Якби не гугл та яндекс, то ми би спокійно приймали і ті твори, що публікувалися в інтернеті раніше.

 

 Чому у журналі “Стос” немає творів для дітей?

Можна було б, звичайно, створити окрему дитячу сторінку в нашому журналі, але є сумніви: 1) журнал “Стос” має насамперед дорослу аудиторію, в ньому є зовсім недитячі твори; 2) для дітей мають бути дуже гарні твори, щоб їх було цікаво читати, адже ми хочемо, щоб діти не просто побачили казку, а й захопилися нею; тобто автор має бути гарним, дуже гарним казкарем; 3) якщо ми будемо одночасно і як дорослим, і як дитячим журналом, то маємо ризик втратити обидві – і дитячу, і дорослу – аудиторію. Діти, виходить, будуть серед дорослих творів відшукувати дитячі, а дорослі серед дитячих творів – дорослі. Це в них викличе лише роздратування. Це наша думка. З нею можна посперечатися, звичайно, і ми були б тільки раді відкрити сторінку для дітей, але маємо сумніви, чи доцільно це і чи варто це взагалі робити.

 

 

Майя ЕНДЖЕЛОУ. Феноменальна жінка

Паннам кралям дивно, в чому секрет мій.

Я не мила і не маю зовнішності моделі.

Та як пояснюю їм,

то думають, що брешу.

Кажу:

зброя в моїх лиш руках,

це стегна мої,

це крок мого па,

це рух моїх вуст.

Я жінка.

Феноменально.

Феноменальна жінка –

це я.

(більше…)

Позначки:

Анатолій ВЛАСЮК. Японська копа

1

І день минув.
Здається, не зробив нічого.
Лише один рядочок написав.

2

Гіркий цей світ.
Солодкого в нім мало.
Рай на землі – утопія богів.

3

Блаженствує дитя
У материнськім лоні.
Кричить від жаху, що з’явилося на світ.

(більше…)

назад


Наша кнопка ///