Роберт ФРОСТ. Невибраний шлях

У жовтім лісі, на мій жаль,

Лягли два шляхи й розійшлися.

Я був один, і мав печаль,

І довгий час вдивлявся в даль,

Туди, де шлях вів у підлісся.

 

Та вибрав другий як такий,

Що гідний був так само й, може,

Тому що більше мав трави й

Жадав уже коси і дій,

А втім, були два шляхи схожі.

 

Оба однаково до ніг

Лягли тим ранком, золотисті,

І їх іще ніхто не зміг

Стоптати в чорноту доріг.

Мій слід став першим в їхнім листі.

 

Про це згадаю я колись,

Зітхаючи, мов бита птиця:

Два шляхи в лісі розійшлись,

Обрав менш ходжений я в ліс,

І в цьому все життя й різниця.

 

 

Переклад з англійської Аліси Гаврильченко

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

коментарі

  1. admin сказав:

    Ми не шукаємо легких шляхів 🙂

  2. Alisa сказав:

    Так, нам нудно йти легкими 🙂

Залишити відповідь до admin Скасувати відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *