Іван МЕТОДІЄВ. Щастя

Щастя? – відвернув мені чиновник. –

День у нього нині неприймальний.

 

Щастя? – це мені вже продавальник. –

Та воно лиш для вітрин годиться,

покупців щоб вабити до себе.

 
Щастя? – долучається тандитник. –

Є, гадаю, дещо тут для тебе,

правда, трохи узялося ржею.

 


Щастя? – детектив тут промовляє. –

Щастя? Хутко ми його спіймали,

і тепер уже воно нам свідчить…

 

 

Переклад з болгарської Любові Цай

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *