назад

Журнал «Стос» вітає з Новим роком!

Шановні друзі, автори і читачі, а також усі, хто просто зазирнув сюди на хвилинку! Перш ніж побажати вам здоров’я і щастя, ми прагнемо озирнутися на рік, що минає. На рік 2013.

Офіційно перший номер художньо-літературного інтернет-журналу «Стос» вийшов 1 грудня 2013 року. В день, коли згадується всеукраїнський референдум 1991 року. В день, коли майже півмільйона людей об’єдналися на майдані після подій уночі 30 листопада 2013. Люди вийшли на майдан за чесні суди і міліцію, за суспільство без корупції… Історія несподівано зробила відкриття нашого журналу навіки пов’язаним не тільки з літературою, а й із майданом, із мирним мітингом. Чим ми пишаємося.

Тож бажаємо, щоб наступного, 2014 року суспільство очистилося від корупції, суди і міліція стали чесними, меддопомога – якісною, освіта – прогресивною, і щоб ніколи більше не повторювалася «кривава ялинка». Ми бажаємо, щоб дороги були хороші, а молодь мала майбутнє в Україні, читала книжки і пам’ятала історію. Ми, врешті-решт, бажаємо, щоб розвивалася українська література. Заради цього й існує журнал «Стос». Наступного року в ньому з’явиться проза та драма. Звісно, ми продовжимо публікувати поетичні твори і не тільки.

Здоров’я вам!

Щастя вам!

Залишайтеся з нами!

Редактор журналу «Стос»

Аліса Гаврильченко

Позначки:

Дід Пихто (№13)

дід пихто це такий собі вуйко

якого ніхто ще не бачив

але про його існування знають

він древніший за санта-кляуса

прадід нинішнього дункан маклауда

такий собі джадай котрий започаткував рід камікадзе  (більше…)

Позначки:, ,

Некролог капцям (№12)

Зістарились. Потріскались підошви,

З-під пальців затремтіли язики.

Мої похмурі капці, не вмирайте, що ж ви,

Живіть ще довго, я ж люблю вас все-таки!

 

 

Позначки:, ,

Несплячим френдам (№11)

Листоноші вночі не сплять,

Листоноші завжди в он-лайні:

Опівночно виходять в чат,

Витрачаючи букви останні.

І в ночі інтернет-листи,

З посиланнями в мозок доходять.  (більше…)

Позначки:, , ,

Ні від чого (№10)

Гортаю гори, спльовую на пальці,

Застряг в зубах прострочений хотдог.

Акумулятор здох в емпешнику, мені вакації.

Цікаво, а що зараз слуха Бог?

 

В квартирі кварцево, на вулиці не краще

Були дощем, а нині палить день.  (більше…)

Позначки:, ,

Монографічна весна (№9)

Бетменів зграя летить. Під стовпом застьобалась повія.

Курс гривака над хрестом. Іноземці сортують доляри;

Зціплені зуби мостом – шарово скалиться Київ,

Дірку заткнули Дніпром пивових бульб перегари.

 

Тут не помруть ліхтарі, хіба що влушпанить по пиці

Гопницький дощ цегляний, щоб онанізму не треба.  (більше…)

Позначки:, ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Ваша величносте Зло

Кривава ялинка

 

Налетіли «орли» – пóночі.

Налетіли, немов – вóрони.

І надії нема, й помочі,

І дивитись уже – соромно,

Як невинного б’ють, Боже мій!

(Біль чужий – наче свій, біль його).

…Як лежачі стають схожими

На червоне від ніг сильного. (більше…)

Позначки:, ,

Святеє покарання (№8)

Заболіло в діда в спини, що не сісти й не лягти.

Вже висів і на драбині, щоб здвигнути ті кістки.

Та яке там! До знахарки ледь доплентався старий.

Долі впав, як після чарки, і лежить мов неживий.

Тая мне кістки та ребра,  ще й хребці кудись вправля.

Спину вимняла як треба. Дід до неї промовля:  (більше…)

Позначки:, ,

Халепа (№7)

Що бувало – то вже є. Лихо долі не мине.

Ходять сміх і сльози поруч, може в тугу, може в поміч.

Так вже вийшло. У Степана помирають тато й мама.

Син, старий вже, як гарбуз, наматав собі на вус,

Що земля дорожча вдоста, і не буде вже погоста!

Всіх поспалюють, і в чашу, і в стіну, без «Отченашу»!!!  (більше…)

Позначки:, ,

Ніч (№6)

Раз на свято воєдино  позбиралася сім’я:

Мати, батько, тітка Ніна… Безліч всіх, останній я.

Як годиться, біля столу, скількі хто хотів сидів.

Спать мостила мати долу, кожен ліг куди глядів.

Бабця «Отче наш» читає, дід давно пірнув на піч.

Молодь ще собі гуляє, та й лягає. В хаті – ніч. (більше…)

Позначки:, ,

назад


Наша кнопка ///