Іван ПЕРЕВЕРЗІН. Своя дорога

Я міркував про смерть так часто,

що зовсім занедбав життя —

дорогу ту, яку відкласти

не випада на майбуття.

І я збагнув: відстав од друзів,

прогаяв час щасливий свій…

І серце зчерствіло в притузі,

і зір мов випік суховій.                 (більше…)

Позначки:, ,

Параноїдальна ідилія (№4)

Прокинувся невиспаний і далебі замріяний.

З цим треба щось робити аби не мати проблем.

Мрії – геть, бо знову заведуть у полон натхнення.

Чув учора, як подейкували ніби вже не літо.

Дійсно. Ранок вмивається скупим променем.

Старе листя готується впасти додолу. (більше…)

Позначки:, ,

От Свєтка! Могла й предупредить… (№3)

Вход для красівих інопланєтян.
Токо по свєжим прігласітєльним.
Сказала бєрємена білєтьорша на вході
В шумний атракціон “Зємная Жизнь”.
І подмигнула задорно лєвим глазом.
А шо я? Подмигнув в отвєт правим…  (більше…)

Позначки:, ,

Грибна продавчиня (№2)

Наївся грибів з утра натощак.
Лізе рифма упорно: Ніштяк.
Нє, не моє, напишу по простому.
Корявим верлібром, шоб понятно.
Без метафор вичурних, і смислов двойних.
Так от… Гриби учора куплені, свіжі.
Укусні, даже жарить не… не нада.
Пішли за милу душу з хлєбом і соллю.
А дальше все фантастічно. Ну а шо… (більше…)

Позначки:, ,

Єдєм побєждать (№1)

Ці поїзда кого хочеш доведуть…
До бєлого калєнія, а то й хуже.
Прийшлося знову їхать желєзкою.
Лєто в разгарє. Спєка нєможлівая.
Така шо аж сонце упріло не по дєтскі.
Обливалося потом і жаждало проклади.
В плацкартах вообщє духовка.
Непереливки єслі не хуже гораздо.
Хоча це ще не всі проблеми і негаразди. (більше…)

Позначки:, ,