123...Остання

Ірина ЧЕРВІНСЬКА-МАНДИЧ. Екземи сердець

***

 

А дзуськи! А баста! А доста! А стоп!

«Pardon*, моє серденько!» Гулко розбити

Тарілку і склянку, зчинити потоп

(і, навіть, всесвітній) усім паразитам.

Запертись у льосі на вічний замок,

Зварити із півня вчорашнього юшку,  (більше…)

Позначки:, ,

Василь ЮДОВ. Орден під свято

Хоч говорилося, що в радянський час нагороди роздавали праворуч і ліворуч, це не вірно. Нагороди роздавали планово, для підтримки планової економіки, вони розподілялися рівномірно по регіонах і районам усієї могутньої і великої країни, відповідно до календарних ювілеїв або свят. От і прийшла черга нагородити Ленський район.

У райком партії надійшов циркуляр знайти кандидата і представити його до нагородження орденом Леніна. У циркулярі говорилося, що це повинен бути комсомолець віком не старше двадцяти семи років, ріст сто сімдесят, очі блакитні або карі, одружений, щоб мав трьох дітей, ну і, звичайно, був морально стійкий…

Перший секретар Ленського райкому партії Кізяченко терміново викликав до себе секретаря райкому комсомолу Будякіна і загрузив:  (більше…)

Позначки:,

Як може (№33)

Гнат в кафе забіг поїсти. Вліз без черги нагло:

– Перше, друге, хліб, компотик. В мене часу мало!

Сів. Черпнув той суп з гороху. Не обід, а мука.

Раптом – глип: а там щось темне. Певно, схоже, муха!

Крик підняв такий, що й годі: – Де той кухар клятий?

Я йому той суп за шию зараз хочу вляти!  (більше…)

Позначки:, ,

Марко МОСКАЛЮК. Світ обезумів…

Світ обезумів –

Зумером –

Б’ється в шибу тривога:

Хто одступився – від людини Бог

Чи людина від Бога…

Людські то окупували  (більше…)

Позначки:,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. На вулиці Грушевського

 

Дивіться, дивіться: хлопці, хлопці йдуть.

В них втомлені лиця. Кожна ніч – хомут.

 

І плаче, і плаче мати, кров та сніг.

Дивіться, дивіться: ще один поліг.

 

Вже Київ не Київ, а Майдан, Майдан,

Де люди, всі люди – мов живий паркан.  (більше…)

Позначки:, ,

Марко МОСКАЛЮК. Переможи мене…

Переможи мене

у собі,

коли околицями життя блукаю –

розради шукаю,

у людей немає – в неба її питаю.

Небо заплакало: і я не знаю,  (більше…)

Позначки:,

Хитріше (№32)

Впіймав рибину Гриць малий,

кричить мерщій Юрку:

– Зроби-но швидше фото нам!

Дивись, впіймав яку!

Юрко його відразу: «клац».

У кадрі, мов живе.  (більше…)

Позначки:, ,

Світлана КОСТЮК. Світ – це ліс…

світ – це ліс

незахищений первісний ліс

в ньому сарна – це ти

а стежки – як новітні лекала

темно скрізь

навіть промені Божі навскіс  (більше…)

Позначки:,

Марко МОСКАЛЮК. Виразна тиша

Олені Щавинській

 

Тиша виразна

Цинічно

Втиснулася в рамки

Естетичні та благородні…

І маленька скупа ніша

З острахом безпородним… (більше…)

Позначки:,

Ау, мужчина! (№31)

– О, глянь, цей ніби нічого. – Котрий? – Ну, он той, що біжить. У спортивному костюмі і в шапочці. Спортсмен. Якраз те, що треба. І комплекція нормальна, і вигляд. І здоровий спосіб життя. – Підходить. Лови його, Галю. Хапай, а то втече. – Ага, біжу. Гм, гм. Альо. Мужчина! Мужчина! Можна вас на хвилинку? Гей. Я до вас звертаюсь. Та не до вас, а до мужчини у спортивці. Альо, гараж. Ну, ти диви. Ну ніяк. Пробіг собі і все. Він що, глухонімий? – Ні, Галю. Він, певно, в навушниках музон слухає. Такий екземпляр упустили. Ну, що поробиш. – Люсь, а Люсь, а може, досить? Я вже замерзла. Давай у під’їзд підем, погріємся. – Спокійно, Галю, спокійно, встигнеш. Нічого тобі не станеться. Не перемерзнеш. Ти давай мужика по-бистрому злови, і все буде в шоколаді. – Слухай, Люсь, а може, ти поможеш, бо я нині не в формі. Та й мужики мене ті мене задовбали. (більше…)

Позначки:, , ,

123...Остання