Якась не така (№26)
Наші люди дуже дивні: на все нарікають. Куди не підеш, все їм недобре. А я якась не така, бо мені все і всюди подобається.
От наприклад, лікарня. Кого не спитаю, всі бідкаються, як там зле. Я лежала, і не один раз. Дуже гарно було! І лікарі, і медсестри, і санітарки – милі такі, добрі. А хворію я часто, то й лікуюся теж регулярно. Те відділення, де тиски лікують, теперка найліпше в лікарні. Люди, які там роками працюють, після мене уже нічого не бояться.
Пару років тому завезли в палати нові ліжка. Гарні такі, модні, з багатьма ручечками. Як покрутиш, можна слабому вище голову підняти, чи й ноги, при потребі.
Але багато крутити санітарки не дозволяли. Кажуть: „То гуманітарна допомога. Дивіться не поламайте, бо більше не пришлють!” (більше…)