Що тут дивуватись (№30)

Попробуй собі когось нормального знайти. Та нереально. Або алкаш, або доходяга, або тупий, як валянок. Мені вчора Галка про свого Андрюшу таку хохму розказала, що впасти, не встати. Вона йому каже: – Йдем до мене додому на каву. – Ну, йдем. –Я, – каже, – в магазин зайду, куплю щось до кави. А ти, Андрюша, зайди в аптеку і купи те, що треба. – А що треба? – Ну, щось таке, що нам обом потім може пригодитися. І що ти думаєш. Він пішов і купив градусник. Ну, тупий.

А мій сусід недавно взагалі вчудив. Його жінка на ринок послала. Список дала, гроші дала. А вже на порозі каже: памперси ще купи малому на вагу три кілограми. Той все купив крім памперсів. Каже, памперси на вагу не продають. Тільки поштучно. Ну, тупий. 

Що тут дивуватись. Он на минулому тижні до мене в магазин заходить одне чудо. Дядько як дядько. Став перед вітриною з трусами. Мнеться. Щось думає. – Мені труси треба на букву «ес». Ну, ясно, кажу, еска так еска. А які труси? Він мені знову те саме – труси  на букву «ес». Кажу, уточніть, які. А він те саме повторює. І так хвилин п’ять. Я йому десять пар виложила. А він сміється: – То не мені, а жінці. Треба такі на шнурочках, з бантиком. Стрінги.

Ірка зі сміху давиться, а я мовчу.

Колготи тілесні хвилин десять вибирав. То не те, а це не таке. Знайшли. Думає, брати 20 ден чи 40 ден. Каже, на 20 днів мало, дайте ті 40 ден, що на 40 днів. Ірка живота дере від сміху, а я в шоці.

А один зайшов, хоче бюстгальтер жінці в подарунок. Розміру не знає. Але вона, каже, така десь, як я. У нас обох зріст – метр шістдесят із хвостиком. У мене, правда, хвостик трохи більше. Показати? От приколіст. Та нам об’єм бюста треба знати. Хоч приблизно. – А що приблизно. Я точно скажу. Ну, один кулак, то мало. Значить, десь на півтора мого кулака. Ми аж випали від сміху. Ну і тупий кадр.

У мене колись один чудік шампунь купував. Відкриє один, нюхає. Почитає етикетку, бере другий і знову нюхає. Питаю, чого ви нюхаєте?

– А тут пише, що той із кропивою, а цей із ромашкою. А я тут ромашки і близько не чую. На повному серйозі. Питаю, вам для якого волосся треба? Він щось подумав, подумав і каже: – А де тут пише, чи для світлого волосся, чи для темного. Ну і тупий.

Це ще нічого. Он у мене в селі родич є, Васька. Тепер у коледж поступив. Дзвонить недавно, каже, що робити? Учора викладачка сказала, що у мене проблеми із айкью. Кого не питаю, ніхто не знає, що воно таке те айкью. Може вона грошей хоче? Ти не в курсі, що то? І де то айкью купити чи, може, до лікаря піти. Але до якого? Ну, народ тупий пішов. Сама дивуюсь. Ну, де тепер можна нормального мужика знайти, якщо кругом така дурка.

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *