Марко МОСКАЛЮК. Виразна тиша

Олені Щавинській

 

Тиша виразна

Цинічно

Втиснулася в рамки

Естетичні та благородні…

І маленька скупа ніша

З острахом безпородним…

І ворожість,

Що так буває природною,

І все вкупі –

Вакханалія, Содом з Гоморрою…

Моменто лиш моро! –

Не ангели ми

З крильми,

Диявол в тій тиші

Чи дияволиця –

Мені б тільки в ній

Не оступиться…

Молюся пристрасно і хрещусь,

Відколи хреститься Русь:

Господи, Ім’ям Твоїм,

Що роблю,

Нехай освятиться…

І грішу –

Щоб святої води напиться…

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *