Світлана КОСТЮК. Світ – це ліс…

світ – це ліс

незахищений первісний ліс

в ньому сарна – це ти

а стежки – як новітні лекала

темно скрізь

навіть промені Божі навскіс 

як скажіть не зійти

коли ждуть щоб спіткнулася впала

а мисливців багато

а стовбури творять тунель

де те світло вкінці

де те світло те сві…

не світає…

і лише соловей

і лише соловей–менестрель

має скрипку в руці

і співає тій сарні співає…

а вона все летить

проминає кущі і яри

і колючі ожини і сховані вовчі капкани

бо життя – тільки мить

тільки сонцем осяяна мить

до тієї пори

доки куля до серця дістане…

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

коментарі

  1. Віктор сказав:

    Досить цікаво. Сподобалось.

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *