Марко МОСКАЛЮК. Світ обезумів…

Світ обезумів –

Зумером –

Б’ється в шибу тривога:

Хто одступився – від людини Бог

Чи людина від Бога…

Людські то окупували 

чи дияволські перестороги:

Зруйнували шляхи до обрію

Збились з дороги

З’юрмились на обочині душі вбогі –

Чекають у черзі до уявного раю –

А над головами круки літають…

Хто тут гріхи спокутує? –

Білий Ангел у душ тих питає…

Не я! Не я… Не я… –

Вороння кричить зухвалою зграєю…

У кожного правда своя…

Чорний Ангел ворота пекла відчиняє –

Як одна лиш душа білим голубом

У синє небо востаннє злітає –

Чорного Ангела тихо благає:

Я спокутую, бо гріхів ще

не знаю

Чорний Ангел білому голубу –

Соромлячись, чужі гріхи відпускає…

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *