Дерек ВОЛКОТТ. Кохання після кохання

Настане час,

коли ти з усміхом

стрінеш свій прихід, мов гостя

край власних дверей, у власному люстрі,

і кожний з вас привітає себе,

 

скаже: сідай тут. Їж. 

І полюбиш себе-незнайомця, що був.

Дай вино. Дай хліб. Верни собі серце,

незнайомцю, що любить, кохав тебе лиш

 

все життя, тоді як ти

був байдужим заради іншого,

хто знає напам’ять тебе, і викинь

 

любовні листи, безнадійні записки,

зніми власне віддзеркалення з люстра.

Сядь. Свято в твоїм житті.

 

 

Переклад з англійської Аліси Гаврильченко

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *