Юлія ХОТИН. Новий етап

Спека пролазила крізь прочинене вікно і розповзалась по всіх куточках зали. Здавалось, вона була скрізь: заважала дихати, пекла тіло, сліпила очі, чистила вуха, пролазила в рот і застрягала в горлянці, сідала на плечі, вкладалась на руки, вмощувалась на коліна. Але найголовніше було те, що літня жара, наче сковорідка, підігрівала і без неї гарячу ситуацію!

У огрядного, передпенсійного віку, судді піт стікав по скронях і по шиї. Він з поспіхом витирав його акуратною, напрасованою. напарфумованою носовою хустинкою, аби піт часом не потрапив на комір і не наробив на ньому брудних рубців.

У судовій кімнаті, крім нього, – троє людей. Він, вона…. І осторонь, позаду якась похилого віку жінка.  (більше…)

Позначки:,

Марко МОСКАЛЮК. Мила мала моя вітчизно

Мила мала моя вітчизно,
Живемо з тобою у чужих світах по-різному,
Безмеж-безкраю мені заздрісно – дощу довгокосому,
Ранковому многороссю і щовечірній зорі,
Пришпиленій Богом над тобою вгорі –
Понині й вовіки ти ними не зречена,  (більше…)

Позначки:, ,