Фіаско (№51)

Перед кафе туди-сюди

Снують фарбовані дівки.

Під ліхтарем стоїть одна,

На вигляд навіть не дурна.

Її гультяй став зачіпати,

Щось про погоду белькотати: 

– Який то день струмить чудовий!.. –

Контактувати б до розмови.

А дівка навіть не всміхнулась,

До хлопця боком повернулась.

Гультяй заходить дівці збоку,

Свою продовжує мороку:

Про день вчорашній, про погоду –

Знайти б до серця дівки броду.

А дівка знову відвернулась,

І так, як вперше, не всміхнулась.

Гультяй проводить третю спробу –

Спитав про завтрашню погоду.

Тут діва як округлить очі:

– Чого ти голову морочиш?

Відстань! Пусті твої надії!

Який синоптик із повії!?

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *