Мандрівниця (№53)

Всі жаби на світі різні:

Є красуні, є розумні,

Є нестерпні задаваки,

Є нахаби – видом грізні.

А ще є жаби-мандрьохи –

Ті, що люблять мандрувати. 

Про одну таку мандрьоху

Маю вам розповідати.

Забрела в чуже болото,

В третій раз, поважна жаба:

І красуня, і розумна,

І, звичайно, задавака.

А нахаба!

Та без цього

Хто посміє мандрувати?

То ж на купину і всілась.

Біля неї жаби стали,

Вірте, нишком. І сердеги,

Всі роти пороззявляли:

Мову слухають красуні,

Її розповідь розумну.

– Подивіться, як тут слизько!

Мокро! Тхне! – горланить жаба.

– А зі мною що зробили

Ваші юні розбишаки?

Зґвалтували позавчора!

Вчора – знову зґвалтували!

І сьогодні розбишаки

Знов боки мені нам’яли!

Слизько, мокро. Тьху! Противно!

І болото не глибоке –

Просто сором! – лиш по око

Мені, жабі, волоокій.

Я ж – розумна, я ж – красуня.

Я люблю помандрувати…

А сюди прийду ще й завтра!

Розбишаки мусять знати!

Я – ніяк не мазохістка!

Я до мандрів славлюсь хистом!

Мандри, мандри…

Вже ж ці мандри

Дуже-дуже люблять жаби:

І розумні,

І красуні,

І нахаби,

Й задаваки…

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

коментарі

  1. Михайло сказав:

    Оригінально.

Залишити відповідь до Михайло Скасувати відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *