Найкращий відпочинок – у лісі (№54)

Чоловік, певна річ, – не жінка: так уже Бог створив,що чоловік навіть у вільний від роботи час працює. Або на риболовлі, або на полюванні, або в лісі, де збирає ягоди, – аби не сидіти вдома без діла. Ось така наполеглива робота і є для нього відпочинком для душі і тіла. Наше з Вами завдання –довести, що відпочинок у лісі є найефективнішим у будь – якому плані: фінансово – економічному, політичному, господарському. Будьте спокійні. Це набагато простіше, ніж довести, що 2*2=4. 

Візьмемо полювання. Зрозуміло, що простому смертному ніхто не буде заганяти качок гелікоптером чи прив’язувати лося до дерева і стріляти по ньому з автомата Калашникова, з якого, між іншим ( це вже доведено), знищено найбільше всього живого в білому світі. По – друге, не заздріть Остапу Вишні чи Максиму Рильському,які жили полюванням: у ті часи вони могли купити собі рушницю за два надруковані вірші чи одну гумореску, а тепер Вашій матері чи тещу треба продати мінімум дві корови, щоб Ви стали мисливцем. По – третє, у Вас немає такого товариша, як у мене, який качку може убити каменем, а зайця – у стрибку прийомом карате, тобто я ніколи з полювання не повертаюся з порожніми руками. По – четверте, мисливців нині майже вдвічі більше ніж дичини. Коли навіть їх утричі менше, все це не допоможе Вам: бензин, дріб, порох, сніданки на ранковій і вечері – на вечірній зірці, стоптане взуття – все це тільки скорочує життя.

Кілька слів про риболовлю. По – перше, ставки майже всі орендували; скоро візьмуть в оренду Дніпро, Десну і всі малі й великі річки. По – друге, народ – не дурень і помітив, що . . . рибка плаває по дну. . . По – третє, треба завжди мати при собі 40 ( сорок гривень), щоб, коли нічого не зловиш, йдучи на базар, купити один – два кілограми, аби вдома Вас похвалили.

І, зрештою, про ліс, гриби, ягоди, трави, березовий сік, і росу на траві, і тихі світанки. . .

Забігаючи наперед, скажу: приємно, коли в сім’ї два тижні немає м’яса, а дочка спитає Вас: « Тату, які сьогодні гриби їстимемо?» Отже, що потрібно, аби стати грибником. Найперша умова – одержати диплом вчителя: червень, липень, серпень… У вересні Ви берете лікарняний – і на зиму у вас буде як мінімум 100 ( сто ) баночок грибів. У жовтні ще почнуться опеньки, але це вже, як каже донька, «не те». До того ж у жовтні треба збирати городину, бо до грибів іноді потрібен гарнір. Отже, до картоплі – гриби консервовані, до борщу чи супу сушені!. Я поставив знак оклику, бо сушені гриби – це, погодьтесь, круто, тобто, дорожче сушених грибів (тільки білих) немає жодного продукту. Якщо ці аргументи про перевагу грибів над дичиною чи рибою для Вас непереконливі, наведу інший приклад: де, в якому ресторані Ви бачили білі гриби? У кращому випадку, гнойові шампіньйони чи комбікормові коропи. У нашому місті білі гриби їдять дві людини: я і моя дочка. Чому? Я більше нікому їх не даю.

Замість шоколадного масла я пропоную Вашим дітям ожинове або чорничне варення. Який аромат лісу! Який делікатес! Скуштувавши його, Ваша дитина забуде навіть вранці попросити грошей на яку – небудь булочку в шкільному буфеті.

Таким чином, до 100 (ста) баночок грибів у Вас, якщо Ви не ледар, буде десь 70 (сімдесят) баночок варення – постуйте собі на здоров’я. До речі, чи не набридло Вам і Вашим дітям пити воду з-під крану і запивати її кока-колою? Куди краще пити відвари шипшини, м’яти, чебрецю, звіробою – всього не перерахуєш. Ще про одне: в умовах нашого існування слід економити – березовий квас дає найбільший ефект Вашій дружині, коли вона поле картоплю.

Кілька порад… Коли Ви курите, в ліс купуйте «Біломор» – від нього ніколи не загориться ліс, бо скільки вже доводилося гасите пожеж? Не беріть з собою пляшку – Вам буде важче орієнтуватись. Не йдіть до лісу вдвох, утрьох чи вчотирьох; не перегукуйтесь в лісі – я там, щоб відпочити. Не лякайтеся зайця, вовка чи кабана: – найнебезпечніше – зустріти лиху людину. Не ставте в лісі машину – ні я, ні лісник оберігати її не буде. Візьміть фотоапарат – буде що паказати онукам.

Кілька застережень. Не збирайте гриби біля смітників, котрі ще партія « зелених» не встигла ліквідувати; не відварюйте гриби (білі, підосичники, маслюки – я вживаю лише такі) більше двох разів: вони втрачають смакові якості.

Звичайно, у своєму коротенькому дослідженні я не можу в повній мірі довести Вам усіх переваг цього виду відпочинку. Я ще не сказав, яке чудове вино з горобини, які вареники з підмерзлої калини, як виспівує соловей, як стукотить дятел, яка тиша, який спокій душі… Про це іншим разом. Ви переконаєтесь у користі лісу тільки тоді, коли Ваша дитина скаже: «Ліс, тату, і прогодувати зможе».

Оце і все…Відомо, що мисливець і рибалка «не дихне, як не брехне». А грибник – ні: його вдома чекає сім*я, і хтось обов’язково скаже: «М’яса немає…Які сьогодні гриби будемо їсти?»

… З кошиком грибів в одній руці і кошиком ожини – в другій сідаю в автобус. До паска прив’язаний сніп звіробою. Одяг після дощику мокрий; руки, ноги, обличчя – в подряпинах від колючок ожини; до губи прилип загаслий безпечний «Біломор». Кондуктор тільки за те, щоб побачити дари лісу, не бере в мене за квиток. «Чудово, – думаю. – Буде на пиво». А увага всього автобуса прикута до мене… Приємне, неповторне враження.

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *