Казка про еволюцію (№58)

Давним-давно, у часи перших людей, жив на світі мужик. Його ніяк не звали, бо тоді ще не придумали імен, але люди з племені називали його Лайно. Лайно був звичайнісіньким мужиком: як і всі носив грязь замість одягу, їв сирих кабанів, жив під каменем і таке інше. Він нічим не виділявся від інших первісних людей, аж поки не сталося дещо страшне. 

Одного разу Лайно, як завжди, сидів на камінні, длубався і їв бабурєкі, як тут побачив на небі щось світле. «Чорт!» – подумав Лайно і вирішив, що треба негайно винайти якийсь апарат, який допоміг би роздивитись цю дивну штуку, по-любому послану Богом. Тоді Лайно швиденько побіг в місцеву аптеку, щоб придбати там окуляри. Він вирішив, що за допомогою лінз можна збільшити предмет. Та Лайно дуже розчарувався, коли помітив, що в окулярах взагалі не було лінз, бо тоді ще не винайшли скло. «От же ж капець!» – розлютився Лайно і почав усе крушити. А якраз біля нього протікав струмочок лави від вулкана, Лайно чисто випадково кинув туди пісок і трохи своєї мочі, а коли воно почало кипіти, то побачив, що там утворилося скло. «Афігєть!» – викрикнув чоловік.

З тих пір він почав виготовляти збільшуючи лінзи, але цього було мало, бо він все одно ніяк не міг побачити комету. Тоді Лайно вирішив зробити найбільшу лінзу в світі. Для цього він швиденько винайшов інженерію, побудував величезний кран, який підняв його на найвищий вулкан. Далі Лайно насипав у вулкан 12 тонн піска, який доставив туди за допомогою щойно винайденого грузовика, а потім почав мочитись прямо у вулкан. Коли лінза приготувалась, Лайно вийняв її за допомогою крана і повіз до свого будинку (до камня). Лайно швиденько перекусив сирого мяса зі своїм племенем, бо тоді ще не винайшли вогонь, і зрозумів, що йому треба зробить щось таке, що буде утримувати цю лінзу. Тоді Лайно поросив друзів допомогти йому, але вони не могли, бо були дуже заняті – спостерігали за мурашками.

Лайно тоді винайшов сокиру і пилораму, і побудував деревяний каркас, але він був не стійкий, тому він швидесенько, бо спішив, винайшов металургію і зробив залізний карскас. Але коли Лайно подивився, то ще було погано видно і він зрозумів, що цей «телескоп» – як він його назвав, треба підняти вище. Тоді Лайно винайшов паливо і прикріпив баки з бензином до коробки телескопа. Далі він натиснув на червону кнопку щойно винайденого комп’ютера на базі «Windows 20 000 до н.е.» і апарат полетів у космос. Лайно вже майже побачив знімки з космоса, як тут ця комета як вдарила по землі і все, що він винайшов згоріло. Тоді Лайно, весь чорний у сажі, психанув і більше нічого не робив, а тільки спостерігав за мурашками разом із племенем.

А щодо еволюції, то Лайно якось подлубався у носі і звідти вийняв козу і зрозумів, що можна розводити свійську худобу.

 

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

коментарі

  1. Михайло сказав:

    Є в автора хист, але написано недбало, граючись, і навіть з помилками.

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *