Літо літературне

Літературно-художній інтернет-журнал «Стос» оголошує випуск №3 (з 1 червня по 1 вересня). У цей проміжок часу від авторів приймаються нові твори і/або статті для третього випуску. Якщо текст надходить цікавий і якісний, він публікується на сайті журналу найближчим часом.

Планується продовжити такі публікації, як «Цікаве віршування» Елли Титової-Ромм. Практика показала: багато хто з авторів потребує критичних статей, що допомагають у розвитку навичок і пошуках відповідей на запитання, як писати. Також є сподівання заповнити, нарешті, категорію «Драматургія» хоча б одним твором. І, звичайно, не забуваємо про рецензії на книжки, бо ж літо. Літо, сезон для відпочинку й дозвілля, коли є можливість вибирати й читати книжки на свій смак. Сезон, коли творчу молодь з усієї України запрошують до літературної школи-табору «Калавурня», а професійних літераторів – до Латвії. Відбуваються чисельні літературні конкурси; серед них: II-й міжнародний поетичний конкурс «Чатує в століттях Чернеча гора» і літературний конкурс «Pro Patria!» («За Батьківщину!») – у доленосний час.

Проте справжньою подією для шанувальників жанрової літератури обіцяє стати церемонія нагородження «Коронація слова — 2014», яка відбудеться 5 червня у Будинку Офіцерів Збройних Сил України! Тож незабаром українська література поповниться новими яскравими іменами.

Гарного вам літературного літа!

Редактор журналу «Стос»

Аліса Гаврильченко

 

 

Дмитро МАЛИШКО. Нічна серенада

Прийшла тиха ніч. Вона плавно й непомітно змінила вечір і тепер почувалась повноправною володаркою світу. Змахнувши своїм зоряним рукавом, легко подолала мури середньовічного міста і приспала всіх його мешканців. Глибокий сон зморив на їхньому ложі і вельможного пана, і бідного ремісника.

Та дівчині зовсім не хотілося спати. Вона довго лежала з відкритими очима, потім підвелась і сіла. Сторожко прислухалась, доки не почула ледь чуткий шурхіт за вікном. “Він!” – блискавично промайнула думка, і її обличчя засвітилося радістю. Вона спочатку не наважувалась підійти до вікна, боячись розчаруватись, якщо не побачить його. Заспокоїлася лише тоді, коли тихенько пролунав приємний дзвін гітарного перебору. Рвучко підбігши до вікна, поглянула вниз. Так, це справді був він. А мелодія гітари, ледве чутна спочатку, стала звучати сильніше. Вона, ніби морський прибій, то накочувалася легкими хвилями, то відступала. Тиха пісня спурхнула з його вуст наче чарівна пташка. Розправивши дужі крила, злинула під самі хмари. Коники, що давно вже виспівували свій нічний концерт, на хвильку притихли, здивувавшись, а потім щосили почали вторити нічній серенаді, і вся ця музика скоро перетворилася в єдину поліфонічну симфонію кохання.  (більше…)

Позначки:,

Елла ТИТОВА-РОММ. Цікаве віршування – 3

259813_212093118832117_5576494_n

Розділ третій,

в якому йдеться про образи

 

Ви коли-небудь замислювалися, чому одні вірші читаються легко, викликають у нас масу емоцій, запам’ятовуються практично з першого прочитання, западаючи глибоко в душу, а інші цієї прекрасної долі позбавлені?

Звичайно, величезну роль відіграє особисте ставлення читача до автора.

Цілком очевидно, що вірші мого власного чоловіка будуть мені подобатися більше, ніж вірші чоловіка чужого, нехай він буде навіть сам Олександр Сергійович Габрієль…

Але, погодьтеся, важливу роль відіграють і поетичні образи.  (більше…)

Позначки:, ,

Ярослава МАКСИМІВ. 5 прозових творів короткої форми

UK

 

Коли дзвенить дзвінок і приходять повідомлення, вітаючи твої тридцять, а на лобі прорізається перша зморшка й друзі давно мають сім’ї, а дехто вже не має, коли слухаєш, як крапає з погано закрученого крана самотність, а в записнику викреслені номери колишніх й викурений чек вже не приносить забуття й задоволень, й свідомість розширюється лиш наполовину, коли тобі стає сумно й хочеться потягнути в своє пекло чисті крила в білій білизні, шукай на десять, а то й одинадцять, може, трохи більше, молодше від себе дівча, можливо, тинейджера, мале, гарне й боязке, (більше…)

Позначки:,

Анна EDELWEISS. Генацвале

Софія їхала нічним курортним містом і з цікавістю споглядала через скло машини на краєвиди за вікном. Таксист-грузин, помітивши Софіїну зацікавленість, охоче і з властивою кавказцям гордістю, розповідав про рідне місто, вихваляючи його красу. Софія уважно слухала і щиро дивувалася. Нічний півторагодинний переліт майже не дав про себе знати, адже попереду були два тижні відпочинку від нудного монотонного життя, сірих буднів і набридлих проблем. Душа було сповнена якоюсь невимовною радістю і очікуванням чогось нового й незвичного. Такий дивний стан Софія відчула ще на підльоті до Аджарії, а щойно шасі літака торкнулися злітної смуги, цей стан посилився.  (більше…)

Позначки:,

Анна EDELWEISS. Незабудки

Багато років тому, коли я ще був зовсім молодий, волею долі опинився в одному забутому Богом селі, єдиною перевагою якого були чудові краєвиди. Вони полонили своєю красою в будь-яку пору року і в будь-який час доби. Це був шматочок первозданної природи, де випадково опинилися люди. Саме ця краса й рятувала мене від нестерпної нудьги і бажання якнайшвидше втекти до цивілізації.

Весна тоді видалася теплою, з частими, але недовгими зливами. Зелень напилася вдосталь вологи, від чого все буяло невимовною красою і в садах біля кожної хати, і в безкраїх полях.

Якось одного травневого вечора, коли в повітрі духмяно пахло медом, я довго бродив околицями села, не в силі повернутися до кімнати, яку винаймав у однієї селянки. Стіни тиснули на мене, немов невидимий прес, в них я задихався, а на лоні природи мої муки скінчалися.  (більше…)

Позначки:,

У львівському видавництві «Кальварія» — новий директор, нове доменне ім’я та нові плани

Як повідомило видавництво, причиною стали дії попереднього директора ТОВ «Кальварія» пані Анетти Антоненко, які загрожують існуванню видавництва і, як наслідок, — повна втрата довіри до неї зі сторони мажоритарного власника. Фактично пані Анетта Антоненко вчинила спробу привласнити усі напрацювання ТОВ «Кальварія», які створювались більше 20 років. Дії, вчинені екс-директором ТОВ «Кальварія» роблять абсолютно неприйнятною для видавництва будь-яку подальшу співпрацю між Антоненко Анеттою Леонідівною та ТОВ «Кальварія», як також і будь-яку дотичність імені «Антоненко Анетта Леонідівна» до назв «Видавництво Кальварія» чи «Кальварія» у видавничій та культурній сферах.

«Принцип прозорості у стосунках між партнерами є, з моєї точки зору, базою будь-якої «здорової» справи. Тому виявлені факти «закулісних» дій пані Анетти Антоненко мене не просто обурили — я вважаю подібні вчинки неприйнятними, особливо у видавничій галузі, яка мала би демонструвати певні стандарти бізнес-культури, — коментує ситуацію мажоритарний власник ТОВ «Кальварія» Петро Мацкевич, — вони також змусили мене переглянути низку планів щодо подальшого розвитку «Кальварії», зокрема призупинити переговори щодо залучення інвестицій до видавництва, як також призупинити реалізацію кількох розпочатих проектів, зокрема й щодо захисту авторських прав».  (більше…)

Позначки:,

Прийом робіт на конкурс “Коника купала 2014” припиняється

Як повідомив організатор конкурсу Василь Юдов, у звязку з ескалацією політичного неспокою в країні прийом робіт на конкурс “Коника купала 2014” припиняється з 3 травня 2014 року. Під фінансовою загрозою стає проведення основного конкурсу
гумористичних мініатюр “Василя Купала”. Всім учасникам за участь величезна подяка. Про результати чи зміни спостерігайте на конкурсному сайті http://vasilakupala.jimdo.com

Також Василь Юдов сподівається, що наступний, 2015 рік буде більш радісним для таких веселих конкурсів, як конкурси гумору.

 

Позначки:,

Казка про суперсилу (№59)

Якось, не так і давно, буквально вчора, об’явився екстрасенс, який мав суперунікальну гіперкрутезну ультра-афігєнну силу. Він міг усе, ну зовсім усе на світі і був суперрозумний, мав такий розум, що міг пояснити створення всесвіту, знав таємницю життя і смерті, сенс буття, ну все. Але чомусь прийшов на передачу «битва екстрасенсів». Не зрозуміло, що він зі своїми надлюдськими можливостями хотів там зробить. Може, хіба що, прорекламувати себе, щоб заробить бабла, але навіщо, якщо він може це зробити силою думки. Ну, карочє, не ясно, він же ж просто ну капєц, слів немає, такий розумний, і він краще за всіх знає, що і як робити. І вабщє, він навіть знає, що кому робить. І що з ким станеться. Це правда, бо у нього перед програмою брали інтерв’ю, і він там так і сказав. Більшість розумних людей повірили, адже по тєліку дурить не будуть, та й тим більше ми маємо справу з екстрасенсом, спробуй тут не повір, то він ще відчує це і щось з тобою зробить прямо через телевізор. Ну карочє, тільки дурні не повірять в його суперздібності.  (більше…)

Позначки:, , ,