Елла ТИТОВА-РОММ. Цікаве віршування – 4

259813_212093118832117_5576494_n

Розділ четвертий,

в якому йдеться про каки

Почали як дві макаки

Дію піпі, дію каки,

Кажуть, що у тих макак

Вийшло забагато как[1].

Моя улюблена тема у віршуванні – це артикуляційні помилки. Я обожнюю ці підступні неточності, які, до речі, можуть закрастися у творчість будь-якого поета. 

Пояснювати артикуляційні помилки краще на конкретних прикладах.

Згадайте, як натхненно ми виспівували славнозвісну пісню на слова Ісаковського про «Лучшє нєту того цвєту».

Але ж там допущена артикуляційна помилка: «каку віжу, каку слишу».

Ми співаємо і починаємо разом з автором бачити і чути каку.

Якщо споглядання каки я ще можу собі уявити, то чути, скоріше за все, можна не саму каку, так як вона розмовляти не вміє, а процес її появи на світ. Та й то не завжди.

А от Віра Інбер у поемі про Степана Разіна написала наступне: «Відрубай лихую голову».

(Відрубали, вибачте, не користуюся ненормативною лексикою … голову)

Каки Ісаковського бездарно меркнуть порівняно з цією фразою, а всі наступні помилки молодих авторів є просто дитячим лепетом.

Хоча Блок у поемі «Дванадцять» теж відзначився наступною фразою:

Утік негідник! Вжо, постій,

Розправлюсь завтра я з тобою.

(У, вибачте, … стій.)

Були подібні помилки і в інших маститих поетів. Пушкін у 4 розділі «Євгенія Онєгіна», наприклад, посадив у ванну сосну:

Со сна садится в ванну со льдом[2]…

(Тут, до речі, наголос падає на «сó льдом», не думайте, що видатний поет ще й збився з ритму.)

І в Ахмадуліної:

И коль дитя расплачется со сна,

не беспокойтесь – малость виновата[3].

А у Брюсова є такий, дуже некрасиво звучить у другій частині, рядок:

Ми ветерани,

мучать нас рани…

(Треба сказати, що в людей є трохи однакова чутливість до артикуляційних помилок: одні їх умить чують, іншим на них потрібно вказати. Якщо ви зрозуміли, які слова я позначила трьома крапками, значить, ви цієї чутливістю володієте.)

Не оминули ці помилки й мою творчість.

Ось, наприклад, такий чотиривірш:

Мне про Татьяну, как ни странно,

Как раз история мила.

Я представляю, как Татьяна

Всю ночь Онегина ждала.

На який я відразу отримала відповідь свого чоловіка, поета Михайла Ромма:

Я всё смогу, но какни странно –

Такая просьба не смешна.

Не первой свежести сметана,

Мой друг, для этого нужна.

Взагалі, я намагаюся уникати слова “как”[4] і будь-яких похідних від нього, тому що це часто призводить до артикуляційних помилок. Найкумеднішими з них, мабуть, будуть словосполучення; «как она, как оно писано, как, от чего» і «как убрать».

Сподіваюся, всі почули в цих поєднаннях слів те, що чую я. А саме: кака на, кака написана, какати чого? І каку брати. (Приношу, звичайно ж, свої вибачення.)

Раджу і вам, шановні читачі, дотримуватися того ж правила, якщо ви не хочете стати жертвою мого друга поета-пародиста Олексія Бєрєзіна.

Не буду завантажувати цей розділ довгими міркуваннями на тему артикуляційних помилок, а просто наведу приклади кумедних фраз і словосполучень, вживання яких у поезії вкрай не бажано:

«І цєл к утру[5]» (Дуже небезпечна маніпуляція, що може призвести до втрати невинності);

«Шукала, вибирала я тебе» (Шу … шо вибирала?.. Втім, можна провадити санітарну обробку – головне, щоб чоловік хорошим був);

«Когда любові с намі нєт» (Весна? Мінет? Дуже може бути – там, де любов, там і перераховане);

«Він з сарказмом дивився на мене» (Дивитися з оргазмом – це в «Цікаву сексологію»);

«Запис диска» (Нова лайлива назва жінки?);

«Люблю – і баста» (Без слухового апарата можна подумати, що це девіз людини з сильним сексуальним темпераментом);

«Ріки, від мене любов геть умчали» (Гетумчаніє – новий засіб транспортування любові?);

«Сигарету досмокчу я» (Саме по собі дуже забавне словосполучення, але хто такий смокчуй?);

«Ні, не проста та боротьба зі тьмою» (Справді, не простата, а ліхтар допоможе у цьому випадку).

Домашнє завдання – продовжимо список подібних словосполучень.

 

Примітки перекладача:

[1] Оригінальний чотиривірш:

«Как-то стали две макаки

Делать пипи, делать каки.

Говорят, у тех макак

Вышло очень много как».

[2] Порівняйте з відомим перекладом:

«Як Чайльд-Гарольд, запав Євгеній

В задуму, схожу до півсна:

У ванні з кригою студеній

Щораз він день свій почина…»

[3] «Якщо дитя розплачеться зі сну,

Ви не турбуйтесь – трохи винувата…»

[4] Слова «як», на відміну від «как», уникати україномовним віршоробам не варто.

[5] І цілий на ранок.

 

Далі буде: «Розділ п’ятий, в якому йдеться про сміття і гадів повзучих».

                  

Переклад з російської Аліси Гаврильченко

 

 

Допомога сайту

Картка
4731 1856 1518 3420



коментарі

  1. Від Блока жопостою не чекав))))

  2. Michael Romm :

    very well

  3. Вікторія Осташ :

    Щодо Блока – притягнуто за вуха, бо в оригіналі так:

    Утек, подлец! Ужо, постой,
    Расправлюсь завтра я с тобой!

    І там у нього ритм такий, що між “ужо” і “постой” явна пауза, принаймні я так “артикулюю”

  4. Alisa :

    На жаль, навіть коми і паузи не рятують від “сусідства” немилозвучних слів, хоча особисто я Блока як поета полюбляю, і це мене від нього не відштовхнуло.

  5. В. :

    Вибачте, але якщо послуговуватись Вашою логікою, то цілу купу слів треба з мови просто викинути, скажімо, з російської – «какая», «калач», «каліна», «калітка» та інші, оскільки всі вони вже містять у собі неприйнятливі слова. Усе це (в тому числі збіги) — особливості мови, а не авторського стилю. Звичайно, треба уникати тих збігів, які одразу помітні й ріжуть вухо більшості, але якщо 99% читачів їх не помічають, а помічає тільки 1% з особливим «талантом» до цього, то, думаю, треба дати авторові спокій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.



Наша кнопка ///