Симор ГЛАСЕНКО. Хліб птахам

Сьогодні я надягнув краватку. Новий костюм і білу сорочку. Дощата підлога скрипіла. Я виграв, виграв, виграв три рази. Верхи і низи. Зійшлися. Ся.

Мовчать Маврикій і Коростень. Усі в шоку. Я гігант. Мутант. Титан на антені.

Володар Компанії потиснув мені руку. Назвав моє ім’я. Покосив оком. Ненароком, раптом, через гак з роком дадуть кредит. Я кіт. Вщент розбита самокритика. Осокою в серце. Лілове очко під перцем заніміло і не шкварчить. Мовчить. Терпить. Не гудить.

В барі я був. Віскі, віскі, віскі перекур. Я впадаю в око. Як піщинка в Армані. Мої долоні пітніють. Пітніють долоні. Пітніють. Мої.
(більше…)

Позначки:,

Борис БЕЗКОРОВАЙНИЙ. Пропозиція

Зірки відбиваються у воді. В їхньому світлі блистять металеві канати і навіть іржаві опори моста. Легенький вітерець, який завжди буває над водою уночі, колихає краї білої скатертини на столі. Ми дивимось в темну воду.

-​ Гарно, – кажу я.

-​ Я завжди любила вечори. Всюди так тихо і спокійно, – каже Катя.

-​ Тепер всюди тихо і спокійно, – посміхаюсь. – Поїмо?  (більше…)

Позначки:, ,

Симор ГЛАСЕНКО. Джанкой

Джанкой. Між війною і раєм пір’я кольорового папуги. Напругу жил в гомілках перебороти гіркотою втоми неможливо. Важлива тільки ціль в заметіль. Щоби мушка прицілу цілила тільки в яблучко. Скачки на вибоїнах маразму – моя робота. Втриматися в сідлі – моя турбота. Коза договору з дияволом пройшла погодження. Пожежа душі виривається в строки. Без зайвої мороки. Заламує руки меркату конвой. Джанкой.

Джанкой. Мишача метушня загнала в піцерію. Піцерія і я. Колія чекає потягу. Стрілки годинника не йдуть. Моє бажання – вирватися скоріше з полону чужого міста, чи містечка, чи містякового обісця татарського вжитку. Влітку тут, напевно, зеленіє виноград, схили гір зеленіють, зеленіють простори доріг і німіють уста заблудлого очевидця від краси і коси заплетених вражень. Проводжу рукою по скатертині. Офіціант, меню і бутафорна гостинність. Його ніс задертий доверху. Вуха сторчать кумедно. В очах – блиск медальйону золотої мрії. Виграти. Вирватись. Виткатись стрічкою успіху крізь грати провінційного застою. З Джанкою.
(більше…)

Позначки:,

Симор ГЛАСЕНКО. Фастів

В цьому рукописі треба переписувати практично кожне речення і кожний діалог, щоб довести його до видавничого втілення…

…порадьте автору хоча б ознайомитися з особливостями художнього стилю…

(З рецензії львівського видавництва на роман «Фабрика»)

Електричка забирала мене з голої станції за тридцять кілометрів від Фастова. Я незмінно сідав до холодного вагона і дорогою спостерігав, як зима кутається у свій облізлий хвіст: за вікном, на верхівках тонкогорлих дерев, на трухлявих сидіннях покинутого воза.  (більше…)

Позначки:,