Діана БУРАЗЕР. Острови під снігом

11156932_873445932702963_1972581468_n

 Хорватська поетеса Діана Бурáзер народилась 1953 р. в Загребі. За освітою вона математик, закінчила природничо-математичний факультет університету в Загребі. Авторка багатьох публікацій в хорватських і боснійських часописах, а також десяти книжок (в тому числі і виданих за кордоном у перекладі). Вірші перекладались на англійську, іспанську, французьку, норвезьку, болгарську, німецьку та інші мови. Українською твори Діани Буразер публікуються вперше.

 

Острови під снігом

 

Сама подія не важлива, важливе страждання, що тоді почалось. Воно скотилось, як снігова брила, з гори в долину і там зосталось лежати. Таке велетенське й холодне, загрозливе, схоже на вічність.

Сама подія взагалі не важлива, та однак вона всіх учасників відзначила їхнім болем, відокремила їх від інших, відселила на окремий уявний острів, обгороджений круг.

При вході до Круга встановлено напис, який застерігає можливих відвідувачів, що вхід небезпечний, хвороба заразна, і що той, хто заходить, мусить добре озброїтись розумінням і любов’ю.

Утішні слова тих, хто за Кругом, як тільки відбувається щось іще гірше й болючіше, звучать надаремне, бо для тих, хто в його середині, немає нічого іншого такого ж великого і безвихідного.

Сидячи у своєму Крузі, поглядаючи марно на двері, якими ніхто не входить, часто питаю себе, чи й ті, кого ми чекаємо, мають свій круг, у якому марно чекають нас?

І чи взагалі відбувається що-небудь інше між багатьма кругами?

І чи якогось дня допитливе і розумне дитя, сидячи в літаку, що якраз пролітає над нами, подивиться у вікно, пальчиком покаже і вигукне:

Дивись, острови під снігом!

 

Будь-яка історія починається мовчанням

 

Цієї ночі знов

ближній міст виріс

поза одну

неправильно заломлену картину

світу,

поза чиюсь недоступну самотність,

безголосий плач.

 

Будь-яка історія починається мовчанням,

тільки

і мовчанню, й історії

потрібен час.

 

У нас є затишність зоряного неба

під рятівною камінною аркою.

Нічна безтілесність,

яку не можем здолати,

приносить лиш видимість,

наслідування нормальності.

Пробуємо стерти останній прохід

до тих, що нас уперто чекають.

 

Будь-яка історія починається мовчанням,

тільки потрібно їй

дати час.

 

Свідок

 

Ні одна революція,

ні одна, хай і найменша, війна,

де б вони в світі не відбувались,

після закінчення

не люблять своїх свідків.

Тих, які все знали,

свідків, які стати могли небезпечними

одного дня, коли все забудеться.

Тих, які свідчити могли правду.

А правда як правда,

не завжди проста,

не зовсім ясна.

 

Свідки з’являються, коли найменш сподіваємось,

вимагають помсти,

коли живемо вже іншим життям,

нас вертають назад,

про інші нагадують дні

й очікують, що спитаєм себе,

як ми могли пробачити.

 

Лиш значно пізніше,

коли скоримось їм і виправимо помилку,

збагнемо,

що то їхня потреба помсти,

то тільки їхня потреба

ще одної війни.

 

Незакінчений портрет

 

сину Філіпу

 

Я визначила твої вибрані краєвиди,

в яких ти можеш перебувати.

 

Я придумала й правила,

за якими ти можеш рости.

 

Я написала поезії,

в яких можеш зі мною зближуватись.

 

Я збудувала й дім,

в якому можемо зустрічатись

на віддалі, достатній,

щоб не злякатися.

 

Незнайомий мені тільки

спосіб,

яким любитимем.

 

Акваріум

 

Інколи треба

протиснути своє око

крізь дзеркало,

перевернути картину світу.

Не думаєш,

що то, можливо, є

справжня реальність?

 

Питаєш себе,

дивлячись на акваріум,

чи то не ми, важко дихаючи,

плаваєм

у величезній кімнаті?

 

Доки нас

годують

жовті рибини з червоними плавниками,

разом дочікуємось

кінця

різного роду пристосуванств.

 

А розділяє нас –

тільки –

тоненька

скляна

стінка.

 

Куб

 

В льодяному

скляний,

в скляному

кришталевий,

в кришталевому

цукровий,

в цукровому

загорнута,

мов найкоштовніший камінь,

безжурність,

яку щодня

кладу я в ранкову каву.

Випиваю до дна.

 

Приголомшує

легкість,

з якою ви мені вірите.

 

З хорватської переклав Віктор Мельник

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *