Марек ВАВЖИНСЬКИЙ. Квіти пізнього літа

IMG_7770_1

Один з найпомітніших сучасних польських мінімалістів Марек Вавжинський народився 1965 року в селі Новосельцях теперішнього Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Вивчав курс україністики в Ягеллонському університеті в Кракові, де й мешкає нині. Він автор кількох поетичних збірок та численних публікацій в літературній періодиці. Був лауреатом літературного конкурсу часопису «Час культури» 1996 року.

В перекладі українською вірші Вавжинського друкувались у газетах «Література плюс», «Літературна Україна» та в журналі «Вінницький край».

 

надання

 

все шукає форми для туги

рами то безумовне вмістилище для дзеркала

поступ глупóти потверджує теорію рівноваги

час без кордонів знаходиться в нашому часі

і пам’ять тобто вічність

 

 

* * *

 

квіти пізнього літа

ружі лілія верес

тамариск що в трави пірнає

дуби на узгір’ї

і бабка вівса

сяєво над деревами

 

 

* * *

 

сім годин дощу то досить

на рахунок минулого

дорога ніби та сама

може дійдеш до узбережжя

вибери будинки-кораблики

сезон навігації певно тебе заскочить

що ж… якби… знаєш де…

 

 

в риманові

 

над плитою перекриття хвилюється гуща трав і заростей

посередині чотири колони

з візерунком чашечки в листі

стіни у чорних написах

і сходять тварини

орел лев тигр олень

 

 

* * *

 

птахи вирують поміж панельками

ніби над падаллю а чи місцем

де сталось щось незвичайне

та все в порядку

бачу за рухами перехожої

 

 

* * *

 

тріщить пісок під їхніми чобітками

вовтузяться в жадібних обіймах

коли міцно цілуються на краю хідника

гостро шелестять темні куртки

 

 

* * *

 

вітер розхитував ліхтарні вогні

айвові яблука валялись разом зі збитою гілкою

дощ затопив передмістя

покинуті ковчеги стали під деревами

хлопець із черепом що обертався на паличці

входив до міста

 

 

* * *

 

наближається вечір

будинок має внутрішній балкон

зачинений на віконниці

посередині вони творять щілину

немов у провалах гармонії

будинок має свою темряву

до якої запрошує

 

 

* * *

 

осика покрита маком сережок

як зимова модрина під небом

галки у кронах шукають місця

на час

в міру гавкають пси

чоловіки пересівають землю на ситах

від рання

час жасмину розкривається

вільно

власну пісню видзвонюють над грядками

дзвоники

 

 

* * *

 

непосидючий карапуз

ангел з келихом в руці і єва

з конопляним волоссям

троє сіамських патріархів

з одної колодки

над столиком у кутку

під павутинням

 

 

* * *

 

в морозний вечір

прошмигнули двоє

одягнутих в чорне

несучи перед себе

білі картонки з піцою

 

 

* * *

літак

один за другим

нарешті якась зірка

 

 

* * *

 

буйна трава

на місці фургонів

мандрівного цирку

 

 

* * *

 

при свічці

в кіоску з кренделями

хлопчик робить уроки

 

 

* * *

три листки

на волоськім горіху

три горобчики змерзлі

 

 

* * *

 

джмелі

бджоли

метелики

не затискай вогонь

 

 

* * *

 

зі світлом

до печери

з печери

до світла

 

 

урок

 

показуючи мозаїку

її рука

зникає в мозаїці

 

 

* * *

 

вже у жовтні

стукають краплями

прошу

 

 

* * *

 

вранці

маріяцькі свічі

в тумані

 

 

амулети

 

птах

ніж

ложка

ключ

 

 

* * *

 

повно яблук

та кислі ще всі

треба навшпиньки зіп’ятись

щоб знайти жовте яблучко

 

 

двадцять, тридцять років тому…

 

двадцять, тридцять років тому

то були ще інші часи

ще померлі з’являлися на полях

приходили до людей

 

 

* * *

 

вітер завіва ялинове гілля

на різдвяній сцені

в торговельних кіосках

великі коробки

імітації подарунків

 

 

З польської переклав Віктор Мельник

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *