Мілена МАКАРОВА. Виявляється, все так непросто

IMG_7109_1

Мілена Макарова – поетка, перекладачка. Пише російською мовою. Народилась у Ризі 1972 року в багатонаціональній сім’ї: у її жилах тече українська, польська, молдавська кров. Навчалась у Латвійському університеті, працювала в журналістиці. Автор поетичної збірки «Амальгама» (1997) та численних публікацій у періодиці. Перекладає з латиської мови, в її інтерпретаціях неодноразово видавались книги сучасних письменників Латвії, остання за часом перекладацька праця – поетична збірка Ліани Ланги «Вещество взгляда» (Москва, 2012). Член Спілки письменників Латвії. Мешкає в Ризі.

 

*   *   *

 

Писати листи – значить

оголюватись перед привидами…

Кафка. «Листи до Мілени»

 

Лише ти в старовинному почерку цім розберешся.

Лиш тебе він не втомить рядками в готичнім розльоті…

Я тобі напишу, я наважусь на необережність,

Оголивши до трему свої міражі і самотність.

 

Водяні, немов лілії, світлі, немов одкровення,

На папері, ніжніше від попелу, з’являться знаки.

До очей піднести цей папірчик у літерах древніх…

І забути на хвильку, що мешкають привиди в замках.

 

*   *   *

 

У чеканні грози причаїлося прагнення щастя.

Серцевини дерев заболіли в чеканні удару.

Птахолови розставлять блискучі новесенькі снасті,

Блискавиць птеродактилі – краще не вигадать дару!

 

Серце – камінь, звичайно, валун хворобливий базальту.

Вік настав кам’яний, вже не буде ні болю, ні страху.

Якщо тільки шаманка з очима прозоріше смальти

Не одягнеться в пір’я від древності лютого птаха.

 

*   *   *

 

«Життя наборг», але без Ремарка і кальвадосу,

райських яблук і слів, що ошпарюють губи.

Виявляється, все так непросто.

А я думала – просто. Мов, що їй – Гекуба!

 

І парчева сукенка розірветься, звісно,

прямо на округлім стегні Патриції…

Я відчуваю космічний холод сирітства

через те, що тобі не можу присниться

 

цеї ночі. Через те, що все настільки непросто,

це назавжди, хоч дивно, але без обману.

Під рукою нема ні абсенту, ані кальвадосу,

є ще трохи Баккарді, та він не із цього роману.

 

Там нема сирітства, але удосталь піратства,

і острів скарбів, що ледь-ледь намітивсь на карті.

От і все, що могла б розповісти тобі про Баккарді.

Про минуле. Майбутнє… Утім, для чого старатись…

 

*   *   *

 

Демонічні вітри все живе затялись рознести.

Колихнеться в колисці кусок безпритульного світу.

Ні, любов не сліпа, чоловічки в очах золотих, –

Порятована зором оцим і навіки зігріта.

 

Почуттів інкунабула. Страсті п’ятнадцятий вік.

Що висить на ланцях? Та ж безцінна і рідкісна книга.

Почуттів інкунабула – жоден від них би не втік,

Як від крові, що здатна згуститись до барви індиго.

 

Рига

 

На темному склі парадних

Напівзітерті знаки.

Таємні чиїсь обереги?

Руни юґендстилю?

Кам’яні кораблі везуть безцінний вантаж –

Вітражі з ліліями, дзвінки у вигляді левиних голів,

Прохолодні сходові марші

З відлунням зниклих давно голосів.

Паркети, на яких проступають річні кільця,

Мов розкриті дерев’яні віяла часу.

Бібліотеки з книгами минулого тисячоліття.

Тьмяні трельяжі зі складеними крилами

 

(Всі відображення до польоту готові…).

Світлини людей із прозорими очима

З альбомів на старовинних застібках –

Усмішки домашніх Джоконд, щасливі обличчя дітей…

Порцелянові філіжанки з павичами й русалками,

Кавова гуща і золото спогадів…

На такому кораблі минуло моє дитинство.

І коли я кажу: «Моє місто…»,

Я мимохіть відчуваю, як розбиваються хвилі

Об яку-небудь Stella di mare,

Об який-небудь сірий фрегат юґендстилю

Чи славну каравелу,

Що з легкої руки Ейжена Лаубе

Відпливла в кругосвітню вічність.

 

*   *   *

 

В мире бегущих линий…

Н. Гумилев

 

Час настає, і капітаном Немо

Тихо занурююсь в цю кришталеву зиму,

І на Свою Глибину виходжу незримо –

Слухати скрипки підводні, перебирати фонеми,

 

Мов пливучи на льодяній субмарині.

Тисяча льє під льодом – це вам не жарти, мем!

Так утікають від світу біжучих ліній

В власний, навіть нехай недосконалий Едем.

 

Бути – або здаватись? Жити легко й красиво?

Глянцевих манекенів не полічити в вітрині.

Надто крихка реальність, надто серце вразливе…

Все-таки краще пливти на льодяній субмарині.

 

*   *   *

 

Так алмази живуть в кімберлітовій млі

Чи коріння дерев у зернистій землі.

Так і райдуга спить, обернувшись на сніг,

Що людині під кроки притишено ліг.

 

Так і скелі ночують в обіймах вітрів,

А волхви залишають один із дарів

Тому, хто зустрічати іде снігопад

В кімберлітовій млі – й не вертає назад.

 

Так і птахи навік відлітають з землі,

Так малює відхід незрівнянний Далі.

Та дерева все п’ють із підземних глибин,

Й той, хто в сутінь пішов, зостається один.

 

*   *   *

 

Cum tacent clamant —

Кричать мовчанням (лат.)

 

Шалієм від безсилля німоти,

Тертя півмертвих слів, яких не скажем,

І на губах – о, як права латинь! –

Несамовитість запеклася вражень.

 

Що значить «обернутися на слух»,

Щоб кожний звук врізався, як осколок,

Коли тобі не підкорився дух

Глагола й шлях блука по колу?

 

Де той вогонь, що має відпалать,

Що полум’ям спасе, зігріє, зцілить?..

Та лиш сторінки біла сніжна гладь

Прониже холодами душу й тіло.

 

*   *   *

 

Дім, наче явлений в камені сон,

Світ відбива древніх полян.

Перенаселений пантеон,

Незаспокоєний океан.

 

Anno… І світло струмує від стін,

З вікон, а може, вечірніх ікон,

Що зігрівають когось в самоті.

Anno… – то видзвін, а не лексикон.

 

Звірі й боги – не фасад чи фронтон,

Дім цей відверто розкаже про вас.

Лев напівсонний, німфа-фантом,

Аспид, якому не спиться всякчас.

 

Вигнувсь русалки лускатої стан.

Темних енергій повний грифон.

Чи віковічно завмерлий титан

В пружній олюдненій силі колон.

 

*   *   *

 

Графіті дуже схоже на кальмара,

Що випливає на стіні цегельній

Із сірих сутінків мікрорайону.

А гладь морська, яку над головою

Перепороло інверсійним слідом,

Розчинена в кораловім диму.

Палає захід. А до центру ближче

Будинки вкрили риболовні сіті.

Ці неводи смарагдові насправді

Всього лиш реставрацією звуть.

 

 З російської переклав Віктор Мельник

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *