Про письменництво і творчість у найнесподіваніших книжках

ек

Ми звикли, що про письменництво і літературну творчість пишуть у книжках із такими назвами, як «Літературний процес», «Теорія літератури», «Слово і професія», «Письменницькі прийоми» тощо. Тобто з такими назвами, що прямо вказують на цільове призначення і тематику. Але буває так, що на роздуми про письменництво натикаєшся у виданнях, які присвячені, наприклад, здоров’ю. Редакція журналу «Стос» вибрала 5 таких найнесподіваніших книжок.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Анастасія СЄДИХ. Букет

Одного дня провінційний Гретлінський театр став відомим на всю Європу. Причиною тому стала місс Спенсер. 3 грудня 1905 року у театрі пройшла вистава „Король Лір”, зірвавши шалені оплески залу. Розу Спенсер, примадонну театру, яка в той день постала в образі Корделії, глядачі викликали на поклін три рази і своє захоплення її чудовою грою вони засвідчили великою кількістю букетів, коробок із цукерками, вітальних листівок. Потім, утомлена і щаслива, вона пішла до своєї гримерної. Після цього Розу ніхто не бачив ні живою, ні мертвою.  (більше…)

Позначки:, , ,

Анастасія СЄДИХ. Ваніна душа

Сьогодні настав останній день військової служби солдата Вані у державі Віллен (сам же він був з Інвадерії). Вранці командир віддав наказ йому і ще кільком хлопцям розташуватися на дахах будинків і обстрілювати вулиці. У Вані цей наказ викликав уже не вперше подив і обурення. До цього часу він ніяк не виказував свої почуття, але сьогодні він вирішив поділитися своїми роздумами з хлопцями, з якими мусив виконувати завдання.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Анастасія СЄДИХ. Прибулець із зірки Аделаїда

Жив-був колись в якомусь місті (якому, придумайте самі) один молодий хлопець (23 роки), якого звали Бартоломео. Місто було таким же, як і всі міста тієї країни. Люди жили там тихі, мирні, щоправда, любили попліткувати. Там усі про всіх знали і практично нічого цікавого, глобального не відбувалося. Таке життя наводило на Бартоломео нудьгу. Йому хотілося яскравих пригод, цікавого життя. Він шукав, вишукував, думав… І одного разу придумав.  (більше…)

Позначки:, ,

Анастасія СЄДИХ. Невидимка

Перше, про що дізнається першокурсник після розкладу й імен своїх одногрупників, вступивши до університету Н* (факультет не має значення), – про те, що серед студентів і викладачів уже понад триста років ходять чутки про невидиму людину. Ці чутки швидко дійшли до Елізи, студентки першого курсу хімічного факультету.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Ганна АХМАТОВА. Я давно не вірю в телефони…

Anna-Akhmatova_by_Altman--630x450

* * *

Я давно не вірю в телефони,

В радіо не вірю, в телеграф.
(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Любов СЕРДУНИЧ. По той бік Холодного Яру

ДОБО ЯНЯ, або  ДО БОЯНА

      Після перечитання книги В. Малика «Черлені щити»

Мокне і мовкне під зливами скошена нива.

Думи рояться, а з ними скрипить і перо.

Жили пульсують. В зіницях – вогнів переливи.

Тріскає серце, й свіча, і гаряче нутро.
(більше…)

Позначки:, , , , , ,

Анастасія СЄДИХ. Пані Агнеса

Це, мабуть, було одне з моїх найнезвичніших плавань, які я провів на флейті „Морський тюльпан”. На той час я був другим старшим помічником капітана. Зазвичай наш флейт, навантажений копченим оселедцем, разом із п’ятьма іншими виходить із порту Фліссінгена і прямує до Лондона за сукном і чаєм. Але того разу наше плавання почалося не за звичним порядком: річ у тому, що під час минулого плавання „Морський тюльпан” не зайшов до Фліссінгена, а поплив до Роттердама (у Лондоні ми випадково зустрілися з кількома нашими співвітчизниками, які попросили нас за певну плату довезти до Роттердама), звідки ми виплили до Фліссінгена, де на нас чекали інші флейти.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Ірина ЛЮБИЧЕНКО. Листочок маленький…

Листочок маленький – посланник весняної прози,

Захований в мріях ілюзій, неначе в плащі,

Вже травень квітує, а ще обіцяють морози

І грози уже обіцяють травневі й дощі.

Яке поєднання – морози на перші листочки

І грози – потоки живлющі на листя і цвіт,  (більше…)

Позначки:, , , , ,



Наша кнопка ///