назад

Ярослав ШИЛОВИЧ. Давніше за вугілля

Тож ви хочте дізнатись, як я оце зостався без руки й ноги? Ой, ну добре, вмикайте свого діктофона, чи що в вас там? Вже? Гаразд, поїхали. Це було у дев’яносто шостому, як зараз пам’ятаю. Хоча, іноді й хотілося б забути. Та… Не забувається таке, розумієте? Ні, ні, я в порядку, пишіть собі.

Шахти тоді закривались, роботи не було. Тож підробляли в… не буду казать, у кого, бо – самі розумієте… Тоді в нічну зміну, так би мовити, робили ми на шахті, що тоді вважалась типу як закрита, ще за совєтів, але працювали її й тоді по-чорному. Ну, спустились в забій, ясно шо без ліфта, бо економили ж на всьому. Відробили скільки там тре було, працювали як чорти, бо тому ж все мало. Вже підійматись – раптом бах!   (більше…)

Позначки:, , , ,

Роман ВЕЛИКОРОД. Темними стежками

Життя – це нескінченна погоня за метою, яка весь час випереджає тебе на один крок. Життя – це нерозривне коло, і ти в ньому застряг, мов у пастці. Нецікава робота. Заробітку від неї вистачає лиш на стандартний перелік продуктів та комунальних послуг, за які необхідно платити, щоб виживати. Виживати заради тієї ж нецікавої роботи. Дні нічим не відрізняються один від одного: вони перетворюються в розмиту довгу пляму, мов дерева вздовж дороги у вікні вагону. Ті самі люди, ті самі місця. Кожен ранок й кожен вечір. Ти грузнеш у в’язкій рутині свого безглуздого існування. Так, життя – безглузде нерозривне коло.   (більше…)

Позначки:, , , ,

Сергій СЛАБИК. Кохання до останнього

Точно не пам’ятаю, та хтось казав, що після опівночі нічого хорошого не відбувається. Щодо мене, то до певного моменту я вважав це повною нісенітницею. Тепер вже важко сказати, чи причиною моїх нещасть стало порушення саме цього постулату, чи просто в той вечір саме мені судилось потрапити під могутні жорна всесвіту. Я намагаюсь часто про таке не думати, та коли ти цілими днями просиджуєш на койці, в кімнаті розмірами 2*4, думки мають звичку непрохано просотуватись в твій розум, неначе краплини відходів через іржаву стічну трубу. Особливо в ночі, коли місячне сяйво відбивається решіткою на стіні, спогади про той особливий вечір повертаються у всіх барвах відчуттів. Не сказав би, що починалось все так погано, та все ж… Постарайтесь нічого не робити після опівночі.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

назад


Наша кнопка ///