назад

Вадим ОВЧАРОВ. Стукіт уночі

– І от, поборовши злого змія, Іван-Богатир визволив із полону прекрасну царівну.

Ненька дочитала останні рядки та закрила книгу. Маленький Ігор дивився на неї сонним поглядом і на якусь мить їй здалося, що син зовсім забув про нещодавній переїзд до нового будинку.

– От бачиш, синку, – посміхнулася вона й піднялася з ліжка. – Добро завжди перемагає зло. (більше…)

Позначки:, , , ,

Симор ГЛАСЕНКО. Дід

1.

«Кх…кх…кх…»

Знову дід кашляє. Ці його легеневі вибрики стають дедалі страшнішими.

Чирхнув сірник. Зараз старий закурить. І куди йому з такими сухотами ще й курити?

Бісові блохи дістали. Чешуся уся, мов гунцвот. А між іншим я – сука. Хоч і безпородна, проте шпарка і звинна до свого діла. (більше…)

Позначки:, , ,

Євген ОНОФРІЙЧУК. Думаєте, я жертва?

О другій ночі мене збудив телефонний дзвінок. Голос зі слухавки невпинно торочив.

Я второпав лише те, що через півгодини я маю бути в госпіталі. Нашвидку вдягнувся, і вибіг з квартири, набираючи номер телефону.

– Гас, ти певно жартуєш? – перепитав я, втискаючи педаль газу в підлогу. (більше…)

Позначки:, , , ,

назад


Наша кнопка ///