Богдан РАПП. Прокляття

Прокляття

(На основі реальних подій)

І

Було ще дуже темно. Мене розбудив старший брат, і я похапцем встав з ліжка, швидко одягнувся та пішов в гараж. Там ще звечора лежали підготовлені нами сіті і три телескопічні вудочки. Взявши їх, ми подалися селом. Повітря було прохолодним та надзвичайно свіжим. Подекуди чувся приглушений гавкіт собак, співали півні… Оминаючи німі будинки, я уявляв собі, як один за одним витягую з-під води смугасті окуні, срібні карасі чи величезні коропи. Я знав, що такої велетенської риби в нашому озері ніколи не ловили, та все одно вірив, що мені вдасться.  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Людмила ЯСНА. Крик на сходах

Віті було років дванадцять. Він ходив на плавання, був сильним і здоровим. Та чомусь все одно до нього чіплялися не лише старші хлопці, а й однолітки. Призначили цапом-відбувайлом, і він ніяк не міг позбутися цієї принизливої ролі.  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Неоніла ДИБ’ЯК. Миколин годинник

Ганна дивиться у вікно. Перед подвір’ям гасне дорога, розчиняється у вечірньому сутінку, одним кінцем дотикаючись до розмитої світлої точки сільського ліхтаря, іншим, тим що веде до траси на райцентр, поринає у яркуватий, зарослий терняччям, глодом та іншим дрібноліссям видолинок. З того ярка щовечора виповзає темрява, накочується густим валом на хату, на зруйновану колишню колгоспну ферму і далі на село. Жінка її не проганяє, світла не вмикає, звиклася.   (більше…)

Позначки:, , , ,

Наталія ЛАВЛЄНЦЕВА. Свічка

Жовтогаряче полум’я свічки жадібно чекало на свою жертву. Із тією ж спраглою жадобою у напівпрочинене вікно зазирав місяць у повні, проливаючи між важких портьєр примарне, ніби потойбічне світло. Більш нічого не освітлювало кімнату після опівночі, де на дальній стіні похитувалася чорна тінь жіночого силуету.

– Як це полум’я пече, так нехай пече серце твоє за мною, віднині і навіки…  (більше…)

Позначки:, , , ,

Казка Старого Мельника у Різдвяному Арсеналі

У суботу, 19 грудня, о 12:30 в рамках Різдвяного Арсеналу відбудеться перша кіно-літературна презентація української казки про Казку, про перемогу світла над темними силами.

KazkaA2

(більше…)

Позначки:, , ,

Вікторія КОТЄЛЬНІКОВА. Марія

Був пізній вечір, медсестри мінялися змінами, а у крайній палаті все ще лунали крики та стогін. Вони розносилися по довгому темному коридору і віддавалися відлунням по стінам. Лікар вкотре за день йшов до палати, щоб перевірити чи не потрібна Марії стороння поміч. Вона так довго мучилася, стогнала, кричала, глибоко дихала і плакала. Вся спітніла, вона виглядала хворою і дуже втомленою. Вона сиділа на краю ліжка, розвівши ноги в сторони, і важко дихала.

– Як почуваєшся? – спитав лікар.

– Бувало й краще, – відмовилася молода дівчина.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Лауреатом премії «Книга року ВВС-2015» в дорослій номінації став Василь Махно

CV8zCgrW4AAHzAY

Редакція ВВС Україна 11 грудня назвала цьогорічних переможців премії «Книга року ВВС». У дорослій номінації перемогла книга «Дім у Бейтінґ Голлов» Василя Махна. Переможці премії у «дорослій» та «дитячій» номінаціях отримали грошову винагороду в розмірі 1000 британських фунтів стерлінгів.  (більше…)

Позначки:, , , ,

Світлана АЛЕКСІЄВИЧ: «В наш час важко говорити про любов»

e9336c66bbcdef5718b5bafdb3ad6065

Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2015 року, білоруська письменниця Світлана Алексієвич виступила із традиційною Нобелівською лекцією 7 грудня 2015 року. Зустріч відбулася у Стокгольмі  (Швеція), а свою промову під назвою «Про програну битву» письменниця присвятила темам літератури, війни та любові. Про це повідомляє Видавництво Старого Лева(більше…)

Позначки:, , , , ,

Софія Андрухович отримала премію імені Конрада – 2015

and

Лауреаткою Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського, яку організовує Польський інститут у Києві, цього року стала письменниця Софія Андрухович, повідомляє “Українська правда. Життя”.  (більше…)

Позначки:, ,

Журналу «Стос» – 2 роки!

Перший допис у журналі «Стос» з’явився 1 грудня 2013 року, і з того часу маємо нові дописи постійно, понад 350 публікацій! Їхні автори та читачі не тільки з усієї України, а й з різних куточків Землі. Більшість нових творів, які ми отримуємо для публікації, переконує, що журнал «Стос» був заснований нами недарма.

Ми вдячні авторам за те, що вони підтримують нашу віру у «Стос», надсилаючи тексти. Більше того, маємо авторів, що йдуть далі, експериментують, стають відомішими завдяки новим книжкам.

Ми вдячні читачам і критикам, особливо тим, хто коментує твори, бо немає нічого ціннішого за увагу. І, звісно, дуже приємно бачити, скільки вже творів надіслано на конкурс горору «Після опівночі». Це надихає. Ані журнал, ані конкурс не були б можливими без зацікавленості тих, хто пише, і тих, хто читає. Отже, ми робимо те, що потрібно іншим, і водночас те, що потрібно нам.

Тому що ми просто полюбляємо читати й отримувати та підтримувати нові ідеї.

Дякуємо усім!

Редактор журналу «Стос»

Аліса Гаврильченко,

адмін сайту

Андрій Ступницький

Позначки:, ,