Людмила ЯСНА. Крик на сходах

Віті було років дванадцять. Він ходив на плавання, був сильним і здоровим. Та чомусь все одно до нього чіплялися не лише старші хлопці, а й однолітки. Призначили цапом-відбувайлом, і він ніяк не міг позбутися цієї принизливої ролі.  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Неоніла ДИБ’ЯК. Миколин годинник

Ганна дивиться у вікно. Перед подвір’ям гасне дорога, розчиняється у вечірньому сутінку, одним кінцем дотикаючись до розмитої світлої точки сільського ліхтаря, іншим, тим що веде до траси на райцентр, поринає у яркуватий, зарослий терняччям, глодом та іншим дрібноліссям видолинок. З того ярка щовечора виповзає темрява, накочується густим валом на хату, на зруйновану колишню колгоспну ферму і далі на село. Жінка її не проганяє, світла не вмикає, звиклася.   (більше…)

Позначки:, , , ,