Борис КІЧОЛ. Випуск пару

Це відбувалося далеко не вперше. І хоча не можна сказати, що йому це подобалося, скоріше, він сприймав це, як буденну справу. У тих випадках, коли він починав думати, що це не зовсім добре, чи то пак ненормально, про таке не розкажеш друзям. Йому завжди згадувався Дімка, його добрий друзяка. Зараз вже важко сказати, скільки разів вони разом з мамою прибігали до них, аби сховатися від п’яного та розлюченого дяді Толі, тата Діми. Незліченну кількість разів, Діма ходив з синцями під очима, всі в селі знали, що коли його батько п’яний, буде бійка. Він бив Дімину маму, тьотю Марію, він бив Дімку. Діма розповідав, що завжди перед початком лупцювання його тато казав – я працюю, як проклятий, а ти, вилупок, і твоя сука мати катаєтеся на моїй шиї, і після всього, що я для вас роблю, ви не можете потерпіти, це лише пару стусанів, так я випускаю пар. І він випускав пару до того часу, поки не випустив душу із тіла тьоті Марії. Зараз хтось спускає пару йому в чорний хід, любив казати мій батько, хоча я не розумію, що це означає.   (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Ірина ПАНАС. Хто Я?

Він сидів за ноутом і грав у свій улюблений додаток. Було трохи нудно. Наркотик почав потроху відпускати, і замість скривавлених розірваних тіл на екрані монітора були тільки червоні пікселі, які навіть по кольору не нагадували кров. Ставало сумно. Додаток сам по собі Паші подобався: зомбі (в даному випадку гравець) ходив по місту і знищував людей, а ті в свою чергу розлітались на червоні шматочки, які застрягали в різних кутках екрану. Йому подобалось уявляти що це він, графіка в грі була мінімальною, від простенького додатка з соцмереж не варто було чекати кращого. Все виправляли наркотики. Світ «Зомбіленду» ставав яскравим і живим. Відірвані кінцівки, кров під ногами, крики жертв – все було наче насправді. Саме від цього Павло діставав неймовірний кайф. Але коли дурман починав вивітрюватись, нападала нестерпна хандра.  (більше…)

Позначки:, , , , , , ,