назад

Станіслав СОЛТАН. Лікарня темного світу

Той момент, коли я потрапив до лікарні з апендицитом, я пам’ятаю дуже добре. Була ніч і чергового лікаря довелося досить довго чекати у приймальні, доки він спуститься з третього поверху зі свого відділення. Це був не дуже молодий чоловік, на скронях якого, з-під лікарського ковпака, біліла сивина. Начисто поголений, лікар носив окуляри і за ним тягнувся справжній шлейф приємного аромату. Одразу видно, що це холостяк, який працює у переважно жіночому колективі.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Андрій ЛУЦЬ. В обіймах Полтви

Роман повільно підіймався старими рипучими сходами на третій поверх одного з львівських кафе. На нього вже чекали – двоє парубків саме сиділи за столиком в очікуванні свого замовлення. Короткий обмін поглядами, рукостисканнями, хлопці по черзі відрекомендувались:

– Дмитро. – Роман. – Міша. – Роман.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Назарій ВІВЧАРИК. Ніч на вокзалі

Зі сну мене вирвали стусаном у плече.

– Агов, прокидайся, приїхали. Це невелика залізнична станція, трохи обідрана, та не лякайся. Вона діюча, просто уночі тут немає чергового, скоротили. Звідси має їхати дизель на Львів. А там зможеш сісти на потяг і до Черкас, – порадив водій «бусика» Степан. – Думаю, всередині станції має бути розклад. Я б тебе підкинув до самого Львова, та мушу в справах в інше місто їхати, тож вибачай.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Остап ПАВЛОВСЬКИЙ. Діти індиго

В плацкартному вагоні аж до розриву сердечних м’язів їхати дуже весело, особливо, якщо у ньому повно дітей. Вони бігають, швендяють, сваряться, верещать, у них достатньо енергії, щоб пустити потяг під укіс. Школярів вигуляли до Києва і тепер класна керівничка разом зі своїм сердитим чоловіком, який не раз проклинав, що погодився допомогти, змучилися шипіти на цих «ненормальних» дітей.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Артем КАЛЬНІЧЕНКО. Блідий

Ліза Стоун була однією з тих нещасних жінок, чий хлопець, дізнавшись про вагітність своєї дівчини, втік. Кілька тижнів вона, звісно ж, плакала за своїм втраченим «щастям», але згодом зрозуміла, що Роджер, а саме так звали того, як казала мама, «козла», просто злякався відповідальності, а такий чоловік не може бути хорошим батьком для дитини.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

назад


Наша кнопка ///