Сьогодні в обід мені зателефонував батько, і попросив ввечері занести його товаришу, що жив по сусідству, якийсь пакет. Мене не дуже цікавило що там, ¬ треба значить треба. Батько працював у нічну зміну і сам цього зробити не міг. Ну що ж, місія не з приємних, скажу я вам, але відмовити я не міг.

Чому я так не хотів йти саме до цієї людини додому? Все дуже просто, цей тип був вельми сварливого характеру, скупердяй, любив посперечатися на всякі дріб’язкові теми. Дітей у нього не було, одруженим, наскільки мені було відомо, теж ніколи не був. (більше…)

Марк пускав слину. Точніше, щедро поливав нею блискучу клавішу Enter на своїй старій пошарпаній клавіатурі. Судячи з легкого тремтіння пальців правої руки та лункого посопування, що часом відбивалося від безбарвних стін прохолодного підвалу, він спав. Десь у нетрях кімнати змучено потріскувало радіо. (більше…)