Анна ПІКСЕЛЬ. Історія, яких багато

Дівчина різко зупинилася ― клятий шнурок знову розв’язався.

«Ну от чого ти? ― майнуло в голові. Вона присіла і взялася за справу. – Дивно ― за сьогодні вже шостий раз. Чи не означає це щось дурне? Втім, все одно. Не вірю в такі штуки», ― подумала дівчина і покінчила зі шнурками. Про всяк випадок перев’язала й другий.

― Нічого собі, вже майже дев’ята! Аби тільки встигнути!  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Богдана БІЛАНЧУК. Нитки

Дівчина прокинулася від тривожного сну десь після опівночі. У вухах гупала кров, а подих був швидким та уривчастим. Дві останні ночі Наталку мучать жахіття, особливо сьогодні, коли залишилася тут сама.

Вони з подругою Мар’яною втекли на відпочинок в гори, прикрившись якоюсь псевдофольклорною місією – аж дивно, що світ повірив. Хоч може не повірив і вимагав би вернутися назад, та смартфони вдома в шухлядах, бо прочитали в якійсь книзі свій діагноз – залежні від соціальних мереж. Обрали маленьке віддалене Карпатське село, де гори обгородили їх довкола. Отак і почалося лікування. (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Юлія ВАСИЛЬЄВА. Гербера

Мене розбудив апетитний запах з кухні. Мама готувала сніданок. Я на секунду розплющив очі і тут же знову замружився, загорнувся з головою в теплу затишну ковдру. Ще трішечки… Тут, в тиші, теплі і темряві мені було невимовно солодко і спокійно. Я знов почав засинати. Сон перемішувався з дрібним битим склом думок та спогадів, усе зливалося в єдиний візерунок, крутилося, наче в калейдоскопі. (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Кирило ПАЗЮК. Тіло, яке я кохав

Звуки клавіатури надто гучні для тиші цієї всеохоплюючої темряви. Кожен порух моїх пальців відбивається в середині болючими уколами прямо в серце, проте це єдиний вихід.

Я маю закінчити все до світанку, інакше нічого з цього не буде мати жодного сенсу. Усе своє коротке життя я присвятив пошукам ідеального сюжету для літературного жаху, вишукуючи нових тем, монстрів, ситуацій і іншого, щоб допомогло читачеві віднайти давно втрачений страх, який мирно покоїться під шаром повсякденної нудьги, з якою сучасний поціновувач сприймає будь-яке нове творіння в жанрі літературного жаху. (більше…)

Позначки:, , , , , ,

Павло ЧЕРЕПЮК. Під корою

Цієї осені, дерева не хотіли розлучатися зі своїм листям. Незважаючи на холодні листопадові ночі, на гілках яскраво горіли всі відтінки жовтого, помаранчевого і червоного. Це було особливо помітно на тлі сіро-сивого неба — здавалося, що листя світилися зсередини. Ніхто не міг пояснити настільки дивну поведінку дерев. Вночі ми почали бачити дивні сни, в них не було певного сюжету чи подій. І снами в звичному сенсі їх важко було назвати. Це був калейдоскоп незвичайних образів і відчуттів, від якого після пробудження залишався тільки неприємний осад. Але описати сни неможливо, тільки залишається розуміння того, що вони знову снилися вночі. Ніхто не пов’язував два таких різних і незвичайних явища разом. Але здається, що в глибині свідомості ми розуміли, сновидіння – це наслідок аномалій в природі або ж навпаки. А може бути, і те, й інше — всього лише ознаки якихось більш серозних змін.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,