Світлана ПАЛАМАРЧУК. Океани зливаються у водостоки

ВНОЧІ

ти будуєш хмарочоси своїх міст

і щоночі мої океани зливаються у водостоки

саме так – океани у водостоки.

один за одним вони стікають

як твої пальці 

один за одним шукають кишеню

в осінньому пальто.

 

 

ДЕМОНИ

я був там.

коли твою кімнату освітлювало зелене світло

і білі демони штабелями лежали на столі.

годинник показував опів на четверту

сонце вже заходило,

воно тут завжди заходить раніше,

а тобі наснився я.

я був там.

бачив, як ти лежала і дивилась на місто,

яке намальоване невідомим

і висить над ліжком.

потім перевела погляд на демонів,

вони почали танювати навколо столу.

то й що з того, що бачити це могла

тільки ти?

я був там.

і я був одним з них.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *