Надія САВЧЕНКО. Празький період наукової діяльності В. М. Щербаківського

Вадим Михайлович Щербаківський (1876-1957) — український історик, археолог, музеєзнавець, етнограф. Народився в с. Шпичинці на Київщині в родині священника. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, згодом студіював у Петербурзі та Москві. За політичну діяльність був заарештований, після звільнення переїхав до Львова, де на запрошення Митрополита Шептицького працював у Національному музеї. З 1912 р. був завідувачем археологічного відділу Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства.  Проводив археологічні розкопки та етнографічні експедиції. За Української Центральної Ради перебував на посаді комісара з охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині. На початку 20-х років ХХ ст. емігрував до Праги, де займався науковою та викладацькою діяльністю до 1945 р. Документи саме цього періоду життя та діяльності науковця представлені в даній публікації. Це документи з особового фонду В. М. Щербаківського (ф. 3864) та фонду Українського вільного університету в Празі (ф. 3859), які зберігаються в ЦДАВО України.

Документи представлені в публікації умовно можна поділити на чотири групи. До першої групи належать документи про роботу В. М. Щербаківського в Українському вільному університеті (документи № 1, № 2, № 4, № 5, № 9). Другу групу становлять документи про участь вченого в міжнародних наукових конгресах та з’їздах (№ 3, № 6, № 10, № 11, № 14). До третьої групи можна віднести документи про співпрацю науковця з різними видавцями та редакціями зі спільної підготовки наукових видань з історії України, української культури та мистецтва. Четверта група — документи про участь В. М. Щербаківського в наукових товариствах (документ № 7).

Документи в публікації розміщені в хронологічному порядку. Тексти документів подані мовою оригіналу.

 

№ 1

З протоколу засідання колегії професорів філософського факультету Українського вільного університету

02 травня 1922 р.

         Присутні: декан др. Смаль-Стоцький* і професори: Горбачевський*, Колесса*, Антонович*, Артимович* а пізнійше доц. Матюшенко*.

[…]

  1. Проф. Антонович реферує про подання п. Василя* Щербаківського і ставить внесок покликати його як професора на катедру археолоьогії і етнографії. Внесок одноголосно прийнято.

[…].

Прага 3. мая 1922 р.

Смаль-Стоцький

декан

ЦДАВО України, ф. 3859, оп. 1, спр. 146, арк. 449-449 зв. Рукопис.

 

№ 2

Копія листа ректорату Українського вільного університету до В. М. Щербаківського

05 травня 1922 р.

До Високоповажного Пана Професора Вадима Щербаківського в Празі.

Високоповажний Пане Професоре! Маю честь сповістити Вас, що Сенат Українського Вільного Університету ухвалив на свойому засіданні з дня 4. мая 1922 р. іменувати Вас надзвичайним професором археолоьогії та етнографії.

Витаючи Вас щиро як співробітника нашої інституції бажаю Вам найкращих вислідів Вашої наукової праці.

При тій нагоді прошу Вас приняти вислов високої до Вас пошани.

ректор:

Прага, дня 5. мая 1922 р.

 

ЦДАВО України, ф. 3859, оп. 1, спр. 146, арк. 451. Машинопис.

 

№ 3

Лист Українського наукового інституту в Берліні до В. М. Щербаківського

03 травня 1923 р.

 

До Пана Надзвичайного Члена Українського Наукового Інституту проф. В. М. Щербаківського.

Високоповажний Пане Професоре,

         Отсим маю честь прохати Вас взяти на себе представництво Українського Наукового Інституту в Берліні на V конгресі Славянських Географів і Етнографів в Югославії.

З високою до Вас пошаною

Директор Інституту:

Проф. Д. Дорошенко

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 41, арк. 66. Машинопис.

 

№ 4

Лист професора В. М. Щербаківського до декана філософського факультету Українського вільного університету в Празі

1926 р.

До Пана Декана Філософської Факульти Українського Універсітету у Празі

Сим маю за честь повідомити п. Декана, що у мене є більш менш готові до друку 2 статті: 1) Тілопальний похорон на Україні і його походження. Мав би обсягу 3 аркуші друку + 8 стор. друку французькою + 16 таблиць рисунків; 2) Скельний рельєф біля Буші: теж 3 арккуші друку + 8 стор. франц. тексту + 16 таблиць рисунків.

З висловом повної готовности і щирої пошани проф. В. Щербаківський.

 

ЦДАВО України, ф. 3859, оп. 2, спр. 9, арк. 32. Рукопис.

 

№ 5

Лист декана філософського факультету В. М. Щербаківського до ректорату Українського вільного університету в Празі

23 вересня 1929 р.

До Високого Ректорату Українського Університету в Празі.

Високоповажний Пане Ректоре!

         Цим маю честь подати до Вашого відома, що сьгодня 23-го вересня б. р. прийняв інвентарь і усі акти Деканату Філософічного Факультету Українського Університету в Празі від попереднього п. Декана Проф. В. Біднова* і вступив в виконання обовязків Декана названого Факультету.

         З висловом високої пошани

         Декан В. Щербаківський

         В Празі, дня 23 вересня 1929.

 

ЦДАВО України, ф. 3859, оп. 1, спр. 172, арк. 418. Машинопис.

 

№ 6

Звіт В. М. Щербаківського про участь в міжнародному конгресі по історії релігії в м. Лунд*

23 жовтня 1929 р.

         Згідно з бажанням Міністерства Освіти Ч.С.Р. висловленим у письмі до Ректорату Українського Університету в Празі маю честь представити Високому Сенатові звідомлення про мою участь в Міжнародньому Конгресі по історії релігії в Лунді для предявлення його чеському Міністерству.

Відповідно бажанню Міністерства Освіти Ч.С.Р. я з Лунду вислав рекомендований лист до Заступництва Ч.С.Р. в Стокгольмі з канцелярії Конгресу.

Під час зїзду я виголосив реферат в Секції Словянській про “Остатки початкових релігій в українськім фолькльорі”. В сім рефераті я указував на спільність фолькльору українського з фолькльором західних словян і повну незалежність його від центрально-азійського фолькльору. З другого боку підкреслив те що сей фолькльор словянський указує на високий культурний хліборобський стан словянства ще в часи перед-готськи.

Реферат викликав жваву діскусію взагалі прихильну до висловленої мною думки.

Що до знайомств, які було там зроблено то насам перед я звертав увагу на представників словянської науки і мені пощастило вступити в дуже щирі відносини з представниками наук Чеської, Сербської, Болгарської і Польської, а також і зі скількома Шведськими спеціалістами в цікавлючий мене області. – (Мушу замітити, що в числі членів зїзда Росіян на сім зїзді не було зовсім).

При сім дозволяю собі принести глибоку подяку Високому Міністерству Освіти Ч.С.Р. за доплату, яка дозволила мені взяти участь в сему Конгрессі а Сенатові Укр. Унів. в Празі за старання і клопоти в цій справі.

Пр. В. Щербаківський

23/Х 1929.

 

ЦДАВО України, 3859, оп. 1, спр. 172, арк. 325-325 зв. Рукопис.

 

7

Лист Наукового товариства імені Шевченка до В. М. Щербаківського

06 березня 1930 р.

         Виділ Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові повідомляє Вас, що Секція Історично-філософічна на свойому засіданні з дня 11. січня 1930 року вибрала Вас своїм дійсним членом в признанні Ваших наукових заслуг. Ухвалу Секції потвердив Виділ на свойому засіданні з дня 17. лютого 1930 року. Тим самим входите в права і обов’язки означені Статутом, який долучається. Грамоту виготовиться пізніше.

При цій нагоді Виділ Наукового Товариства ім. Шевченка бажає Вам найкращих успіхів у самостійній науковій праці.

 

Др. Кирило Студинський*

голова

Др. Роман Цегельський*

секретар

Високоповажний Пан Вадим Щербаківський в Празі.

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 43, арк. 5. Машинопис.

 

№ 8

Лист редакції Української загальної енциклопедії “Книга Знання”* до         В. М. Щербаківського

20 вересня 1930 р.

Львів

Високоповажний Добродію!

         Підписана Редакційна Колегія Української Загальної Енциклопедії “Книга Знання” звертається отсим до Вас, Добродію, з просьбою написати для згаданого видавництва коротенький огляд про “Неоліт і неолітню культуру на Україні”. На цей огляд ми можемо присвятити 1 сторінку друку нашої Енциклопедії, себто 132 рядки по 42 букви, значить, приблизно 5500 букв, отож, з огляду на так малий обмежений обєм згадана праця мусить бути написана дуже звязко, змістово та при тім загально зрозуміло, бо наша Енциклопедія призначена для найширших кругів нашої суспільности. Праця мусить подавати останні висліди дотичної науки та ясний погляд на цілість даного питання, при чому на кінци просимо подати найважнішу літературу, перш завсе в українській а також і в чужих мовах.

Авторський гонорар виносить 50 ам. долярів за наш аркуш друку, себто 312 ам. дол. За згадану сторінку, платні негайно по видрукуванню дотичної праці, згл. після приняття праці Редакційною Колегією.

Всі інші потрібні пояснення подасть ласкаво др. Василь Сімович* б. ректор Українського Педагогічного Інституту в Празі, редактор дотичної частини нашої Енциклопедії, якому просимо також передати свій рукопис.

В надії, що Ви, Добродію, не відмовите Свойого ласкавого співробітництва нашій першій українській Енциклопедії, остаємо з правдивим поважанням за Редакційну Колегію Укр. Заг. Енциклопедії “КНИГА ЗНАННЯ”

[підпис]

нач. Редактор.

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 44, арк. 21. Машинопис.

 

№ 9

Лист Українського академічного комітету* до В. М. Щербаківського

04 березня 1931 р.

До Високоповажного Пана Проф. Щербаківського

Високоповажний Пане Професоре!

         Український Академічний Комітет ухвалив видати книгу про Україну й Український Народ. По своєму характеру й завданням ця книга має подати науково оброблені відомости для чужинців про Україну в її етнографічних межах і про Український Народ, про його минуле й сучасне, про його духову й матеріяльну культуру і т. п. Розмір книги розраховано приблизно на 20 аркушів.

Управа Академічного Комітету ухвалила звернутися до Вас, Пане Професоре з проханням взяти на себе труд написати для вищеназваної книги статтю про Археольогію й етнографію. Прикладаючи при цьому програм книги, маємо честь просити Вас, Пане Професоре, не відмовити дати свою згоду на пропозицію Управи і повідомити про це Комітет.

Додаткові відомости, які будете потрібувати, Комітет радо Вам подасть на Ваше бажання.

З правдивою пошаною.

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 41, арк. 144. Машинопис.

 

№ 10

Лист з Ректорату Українського вільного університету в Празі до В. М. Щербаківського

23 березня 1931 р.

В Празі, дня 23 березня 1931 р.

         Високоповажний Пане Декане!

         З доручення пана Ректора маю за шану Вас повідомити що в канцелярії Університету появились дуже пильні справи, для виконання яких нам потрібно знати Вашу адресу, тому ласкаво прошу не відмовити з одержанням цієї листівки подати свою адресу.

Ці пильні справи такі:

1) Міністерство Шкільництва ЧСР надіслало Ректорату для доручення Вам під росписку грамоту і відзнаки югославянського ордену Св. Сави ІІІ ст. 2) Необхідно Вас попросити підписати протокол Сенату з дня 4. ІІІ. с. р. для відсилки його Міністерству. 3) З Варшави від польського інституту одержано листа, в якому просять аби Ректор подав як найскоріще Вашу адресу для пересилки Вам коректури з Вашої праці. По одержанні від Вас відповіді Вам негайно надішлемо для підпису бланкет росписки про одержання ордену і грамоти а також протокол Сенату. Самі ж орден і грамоту до Вашого повороту будуть знаходитись на збереженні у Пана Ректора.

Ласкаво прошу, Високоповажний Пане Декане, приняти моє щире вибачення за турботи і вислів глибокої до Вас пошани.

[підпис]

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 46, арк. 54-54 зв. Машинопис.

 

№ 11

Лист деканату філософського факультету Українського вільного університету в Празі до В. М. Щербаківського

 

18 травня 1931 р.

До Пана Професора В. Щербаківського в Празі.

Високоповажний Пане Професоре!

         Цим маю честь подати до Вашого відома, що Сенат Університету на своїм засіданні дня 6-го травня б. р. затвердив постанову Колегії Професорів Філософічного Факультету про делегування Вас на ХV-ий З’їзд антропології і археології в Парижі і ухвалив оплатити членський внесок на цьому з’їзді.

З правдивою пошаною

Декан [підпис]

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 41, арк. 35. Машинопис.

 

№ 12

Лист Українського академічного комітету до В. М. Щербаківського

30 червня 1931 р.

До Високоповажного Пана Проф. Вадима Щербаківського

Високоповажний Пане!

         В імени Українського Академічного Комітету та Організаційної Комісії для скликання 2-го Українського Наукового Зїзду маємо честь запросити Вас узяти участь у 2-му Українському Науковому Зїзді, який має відбутися в Празі між 15 і 19 грудня 1931 року.

При цьому надсилаємо Комунікат Організаційної Комісії.

З висловом високої поваги

Акад. Проф. Др. Степан Смаль-Стоцький,             Ректор Проф. Андрій Яковлів*,

Голова Організаційної Комісії                          Голова Українського Академічного

Комітету.

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 39, арк. 52. Друкарський примірник.

 

№ 13

Лист І. Огієнка* до В. М. Щербаківського

22 квітня 1932 р.

Високоповажному П. Проф. В. Щербаківському.

Група аполітичних українських емігрантів задумує в найближчому часі видати кілька невеликих збірників під назвою “Визволення України”. Збірники друкуватимуться трома мовами: англійською, німецькою й українською, розміром по 4 аркуші кожний. Ціль збірників — в короткій науково-популярній формі познайомити чужинців із історією, культурою, природніми багацтвами та визвольною боротьбою Великої України. Збірники носитимуть характер інформаційний, зовсім аполітичний і непартійний.

Листом цим, в імени редакційної колєгії, запрошую Вас, Високодостойний Пане Професоре, взяти участь в співробітництві в вищеназваних Збірниках і написати статтю на тему: “Українське церковне мистецтво”. Розмір статті: 4-5 друкованих сторінок. Виклад: науково-популярний. Стаття мусить подавати тільки матеріял, цікавий для чужинця, і бути закінченим цілим. Головно подати те, чим ми можемо похвалитися перед світом.

До друку першого збірника задумуємо приступити в найближчім часі, а тому сердечно просимо Вас поспішити з присланням нам замовленої статті.

З правдивою до Вас пошаною Іван Огієнко

  1. IV. 1932.

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 47, арк. 4-4 зв. Рукопис.

 

№ 14

Лист головного редактора місячника “Наша Культура” І. Огієнка до В. М. Щербаківського

07 вересня 1935 р.

Варшава

ul. Stalova 25 m. 10

Редакційна Наукова Колегія “Нашої Культури”.

Високодостойний Пане Добродію!

         Редакція “Нашої Культури” створює тепер Редакційну Наукову Колегію, до складу якої постановила сердечно просити й Вас. Тому дуже просимо можливо скоріш повідомити нас про свою ласкаву згоду ввійти до цієї Колегії, а також написати нам, кого б іще варто запросити до неї.

Проектований склад Редакційної Наукової Колегії такий: 1. Історія Літератури: Проф. Д-р К. Студинський, Проф. Д-р Ол. Колесса і Проф. Л. Білецький*. 2. Історія: Проф. Дм. Дорошенко*, Проф. Д-р М. Кордуба* і Проф. Д-р І. Крип’якевич*. 3. Етнографія: Проф. Д-р Ф. Колесса. 4. Історія Культури: Проф. Дм. Антонович. 5. Мистецтво: Д-р В. Січинський* і Д-р В. Залозецький*. 6. Філософія: Проф. Дм. Чижевський*. 7. Мовознавство: Проф. Д-р Іван Зілинський* і Проф. Д-р Іван Панькевич*. 8. Музика: Проф. Д-р З. Лисько*. 9. Палеографія й Музейництво: Проф. Д-р Іл. Свенціцкий*. 10. Націологія: Доц. О. І. Бочковський*. 11. Право: Проф. С. Шелухин*. 12. Політична економія: Проф. Ол. Мицюк*. 13. Красне письменство: О. Олесь*, Б. Лепкий*, С. Черкасенко*, Ю. Липа* і Е. Маланюк*. 14. Бібліографія: М-р Е. Пеленський* і Ред. П. Зленко. 15. Археологія: Д-р Пастернак* і Проф. В. Щербаківський.

Повідомляючи про це, сердечно просимо про скорішу ласкаву відповідь.

З глибокою пошаною до Вас

Головний Редактор “Нашої Культури”

/-/ Проф. Д-р Іван Огієнко.

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 47, арк. 13. Машинопис.

 

№ 15

Заява Голови Української делегації В. М. Щербаківського до Редакції часопису “Діло”* про участь в IV конгресі Словянських географів і етнографів

22 серпня 1936 р.

         Як голову української наукової делегації на IV Конгресе Словянських Географів і Етнографів у Софії, мене зустріло в столиці Болгарії багато несподіванок. З одного боку мене рівно ж з иншими головами наукових делегацій словянських запросили до Президії, і привітання на відкриттю і закриттю Конгреса, мною були проголошені в українській мові від імени української делегації від Наукового Товариства імени Шевченка у Львові, і фільозофічного факультета Українського Вільного Університету у Празі. Більшість часописів, писала про українську делегацію і деякі напр. “Утро” надрукували дуже добре інтервю зі мною, де скрізь вживалися терміни Україна Український. Але деякі газети зробили з мене (не питавшись мене) представником російської науки і навіть еміграції, а в офіційнім справозданню секретаря Конгресса, яке появилося в газетах, було цілком обминуто слово український, і замість него говорилося про рускі реферати і пр. На се я помістив заяву зпростовуючу се в часописях, яка і була видрукована. Зновуж в деяких часописях появилася звістка, ніби була якась нарада про спільну мову слідуючого V конгресса, і ніби представники Чехів, Сербів, Болгар, Росіян і Українців ухвалили за таку мову російську і тільки одні польські делегати стояли за старий спосіб рівноправности мов. Я тут з рішучим протестом заявляю, що ні один з українців (яких було тільки два на Конгрессі, я і Кубійович*) не був присутній на подібній нараді, і навіть не мав жадного запрошення на таку нараду. Коли би я, чи Кубійович були присутні там, то ми би стояли як найрішучіше, проти всякого обмеження, яких би то не було словянських мов на словянських конгресах.

В. Щербаківський

Софія 22/ VIII 1936.

Прошу ішіх часописі передрукувати.

 

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 31, арк. 33-33 зв.

 

№ 16

Лист Б. Гомзина* до В. Щербаківського

13 травня 1942 р.

         Високоповажний Пане Професоре! Звертаюся до Вас із великим проханням: я роблю “Українського Державника” (Календар) на 1943 рік. Прошу Вас дуже взяти в тому участь. Конче потрібна стаття на тему: Откуда Українська Земля пошла і стала єсть?

Ніхто, окрім Вас, написати на цю тему добру статтю не може. А її саме тепер треба. Потрібний “Родовід” нашого Народу, хто він, якої крови та звідки. Ви вже багато писали про це й дуже цікавого. Тепер Вам треба тільки зробити екстракт із раніш написаного. Розмір міг бути яких 6 стор.

Речинець — середина червня.

Прошу Вас дуже написати мені, чи можу я розраховувати на Вашу піддержку. В випадку згоди прошу вказати й на розмір гонорару.

“Український Державник” (я його також робив) на 1942 рік мав успіх і вже випроданий.

Бажаю Вам усього доброго.

З глибокою до Вас пошаною Борис Гомзин.

ЦДАВО України, ф. 3864, оп. 1, спр. 45, арк. 53. Машинопис.

*Смаль-Стоцький Степан Йосипович (1859-1938) — мовознавець, літературознавець, історик, педагог, політичний і громадсько-культурний діяч. З 1921 р. – професор української мови і згодом декан філософського факультету Українського вільного університету в Празі, професор Слов’янського інституту в Празі.

*Горбачевський Іван Якович (1854-1942) — український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний та освітній діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Професор кафедри лікарської хімії Карлового університету. Професор Українського вільного університету, з 1924 р. – ректор.

*Колесса Олександр Михайлович (1867-1945) — літературознавець, мовознавець, фольклорист, громадський та політичний діяч, професор. Один із засновників Українського вільного університету перший його ректор.

*Антонович Дмитро Володимирович (1877-1945) — український політичний і громадський діяч, мистецтвознавець. На еміграції — ректор Українського вільного університету у Відні та Празі.

*Артимович Агенор (1879-1935) — український мовознавець, філолог, громадсько-політичний діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Професор Українського вільного університету та Українського педагогічного інституту в Празі.

*Матюшенко Борис Павлович (1883-1944) — громадський, політичний і державний діяч, доктор медицини, професор. У листопаді 1918 – лютому 1919 рр — міністр здоров’я та опікування Української Народної Республіки. З грудня 1921 р. викладав в Українському вільному університеті, один з фундаторів Української господарської академії в Подєбрадах, професор, доктор медицини Карлового університету

*Не вірно, правильно Вадим Щербаківський.

*Біднов Василь Олексійович (1874-1935) — громадський діяч, вчений-історик. Один із засновників Катеринославської “Просвіти”. З 1922 р. професор українських високих шкіл у Польщі.

*Лунд — місто на півдні Швеції.

*Студинський Кирило Йосипович (1868-1941) — філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч. Дійсний член наукового товариства імені Шевченка, академік ВУАН АН УРСР (з 1939 р.)

*Цегельський Роман Михайлович (1882-1956) — фізик, професор, доктор філософії, педагог і громадський діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.

*Українська загальна енциклопедія “Книга Знання” – перша енциклопедія видана українською мовою у Львові в 1930-1933 рр.

*Сімович Василь Іванович (1880-1944) — учений-мовознавець, літературознавець, видавець, громадський діяч. Доктор філософії. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. З 1923 р. – професор Українського високого педагогічного інституту в Празі, згодом — його ректор. Упродовж 1930-1933 рр. – організатор і координатор роботи “празької групи” українських вчених-співробітників “Української загальної енциклопедії”.

*Український академічний комітет виник у Празі з метою об’єднувати українські наукові установи. Комітет організовував українські наукові з’їзди (1928, 1932) в Празі.

*Яковілів Андрій Іванович (1872-1955) — громадський, політичний і державний діяч, вчений — правознавець. Член Української Центральної Ради. З 1923 р. перебував на еміграції в Чехословаччині. 1930 р. та 1944 р. – ректор Українського вільного університету, професор Української господарської академії в Подєбрадах.

*Огієнко Іван Іванович (митрополит Ілларіон) (1882-1972) — історик і письменник, мовознавець, видавець, педагог, громадський, політичний і церковний діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук. Професор, доктор філософії. Міністр народної освіти, міністр ісповідань Української Народної Республіки.

*Білецький Леонід Тимофійович (1882-1955) — український літературознавець. Доктор філології. Президент Української вільної академії наук (1948-1952). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Професор і ректор Високого педагогічного інституту імені Драгоманова в Празі.

*Дорошенко Дмитро Іванович (1882-1951) — громадсько-політичний і державний діяч, історик активний учасник національно-просвітницького руху в Україні. З 1919 р. в еміграції, професор українських високих шкіл в Чехословаччині, Німеччині, Австрії, Польщі. Перший президент Української вільної академії наук.

*Кордуба Мирон Михайлович (1876-1947) — історик, доктор філософії. Член Наукового товариства імені Шевченка. Один із авторів “Української загальної енциклопедії”.

*Крип’якевич Іван Петрович (1886-1967) — історик, археограф, громадський і освітній діяч. З 1906 р. – звичайний, а з 1911 р. – дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Доктор філософії, доктор історичних наук, професор.

*Січинський Володимир Юхимович (1894-1962) — архітектор, графік, історик мистецтва, педагог, культурний і громадський діяч, з 1934 р. – професор Українського технічно-господарського інституту в Подєбрадах. З 1940 р. – доцент, 1942 — професор Українського вільного університету.

*Залозецький Володимир (1884-1965) — громадський діяч, дипломат, мистецтвознавець, меценат.

*Чижевський Дмитро Іванович (1894-1977) — філософ, культуролог, літературознавець, мовознавець і публіцист. Професор, доктор філософії. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.

*Зілинський Іван Михайлович (1879-1952) — мовознавець, фольклорист. Дослідник лемківських говірок. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.

*Панькевич Іван (1897-1958) — філолог, видавець історичних джерел, громадський та освітній діяч. Професор. З 1939 р. – доцент, пізніше професор Українського вільного університетую автор близко 190 наукових праць.

*Лисько Зіновій (1895-1969) — композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства. Член Наукового товариства імені Шевченка і Української вільної академії наук.

*Свєнціцький Ілларіон Семенович (1876-1956) — філолог, літературознавець, історик мистецтва, основоположник наукового вивчення західноукраїнського релігійного малярства, музейник. Організатор та директор Національного музею у Львові. Професор, завідувач кафедри слов’янської філології Львівського університету.

*Бочковський Ольгерд-Іполит (1885-1939) — соціолог, політолог, етнолог, педагог, публіцист і громадський діяч. Професор Української господарської академії в Подєбрадах. Викладав соціологію та націологію в Українському вільному університеті.

*Шелухин Сергій Павлович (1864-1938) — громадський, політичний і державний діяч, вчений-правознавець, історик. Професор. Дійсний член Одеського археологічного товариства. Член Української Центральної Ради. Сенатор Державного сенату Української Держави. Міністр юстиції в уряді В. Чехівського. Професор кримінального права, декан факультету права і суспільних наук, проректор Українського вільного університету.

*Мицюк Олександр (1883-1943) — політичний і державний діяч, вчений. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Народний міністр внутрішніх справ в уряді Директорії Української Народної Республіки. Професор політичної економії Української господарської академії в Подєбрадах і правничого факультету Українського вільного університету.

*Олесь Олександр (1878-1944) — поет. З 1924 р. жив у Празі. Автор поетичних збірок “З журбою радість обнялась” (1907), “Поезії” (1909), “Твори” (1914) та ін.

*Лепкий Богдан Сильвестрович (1872-1941) — поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, художник, педагог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Почесний доктор Українського вільного університету.

*Черкасенко Спиридон Федосієвич (1876-1940) — український письменник, драматург, публіцист, педагог, один із редакторів-видавців місячника “Дзвін”. З 1919 р. – на еміграції у Відні з 1929 р. – в Чехословаччині.

*Липа Юрій Іванович (1900-1944) — громадський і політичний діяч, лікар, письменник, публіцист. Автор близько 200 різноманітних творів: книг, статей, рецензій, перекладів.

*Маланюк Євген Филимонович (1897-1968) — поет, публіцист, літературо- та мистецтвознавець, перекладач, громадський і культурний діяч. Автор близько 20 збірок поезій, літературно-критичних і публіцистичних праць, перекладів з чеської та французької.

*Пеленський Євген-Юлій (1908-1956) — літературознавець, бібліограф, педагог, громадський діяч. Дійсний член наукового товариства імені Шевченка. Доцент Українського вільного університету.

*Пастернак Ярослав Іванович (1892-1969) — археолог та історик. Професор. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, член Чеського та Австрійського археологічних товариств. Професор Українського вільного університету.

*“Діло” — провідний часопис Галичини. Перше число було видане у Львові 1 січня 1880 р.

*Кубійович Володимир Михайлович (1900-1985) — географ, демограф, громадсько-політичний діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук. Професор географії Українського вільного університету в Празі

*Гомзин Борис Володимирович (1887-1965) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, фейлетоніст.

__________________________________

Савченко Надія Василівна — провідний спеціаліст відділу використання інформації документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *