Наталія МІРОШНИК. Українська кінематографія 20-30-х років

Із фондів ЦДАВО України

У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України зберігаються документи, які містять в собі цікаві факти з історії розвитку української кінематографії, як в організаційному так і творчому відношеннях. Документи за своїм складом різноманітні. 

Історія кінематографії, як і годиться для подібного багатогранного виду мистецтва, дуже пізнавальна, суперечлива, стрімка і насичена. В 1919 році український кінематограф, як і все того часу, перейшов у розряд радянського. В 1920 р. організується Всеукраїнський фото-кінокомітет, який 26 червня 1922 р. був реорганізований у Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ). ВУФКУ починає створення власного фільмфонду. На підставі наказу Головполітосвіти від 21 квітня 1922 р, а також спільного наказу Народних комісаріатів внутрішніх справ та освіти УРСР від 24-27 квітня 1922 р. № 488 фотокіноуправлінню надавалось «монопольне керівництво й управління всіма кінематографами України, незалежно від того, в чиєму підпорядкуванні вони знаходяться, і всіма підприємствами фото кінопромисловості»[1]. У підпорядкування ВУФКУ було передано близько 600 кінотеатрів України та Криму, а також кінофабрики в Києві, Ялті, Одесі. В 1926-1927 рр. реконструюється Одеська кінофабрика, завершується будівництво кінофабрики в Києві (майбутня Київська кіностудія ім. О. Довженко) – однієї з найбільших та найсучасніших на той час у світі та оптико-механічного заводу «Кінап» в Одесі. В листопаді 1930 року ВУФКУ було реорганізоване в «Українфільм», підпорядкований «Союзкіно».

Важливе значення для розвитку кінематографа в Україні на початку 20-х років мала творчість В. Гардіна та П. Чардиніна. В. Гардін (1877-1965 рр.) менш як за два роки (1922-1923 рр.) на Ялтинській та Одеській кінофабриках створив близько десяти ігрових фільмів. П. Чардинін (1878-1934 рр.), після повернення 1923 р. з еміграції, зняв на Одеській кіностудії 16 стрічок. Найбільш відомі з них двосерійний детектив «Укразія» (1925 р.), двосерійна стрічка «Тарас Шевченко» (1926 р.) та «Тарас Трясило» (1927 р.). В кращих із цих фільмів виявлялась певною мірою і національна самобутність українського народу, його культура, традиції і набутки українського мистецтва, літератури.

Однак найвищі мистецькі досягнення український фільм здобув у творчості Олександра Довженка. Свою творчу працю в кінематографії він розпочав у 1926 р., приїхавши до Одеси. У процесі роботи над фільмами «Вася-реформатор» (1926 р.), «Ягідки кохання» (1926 р.), «Сумка дипкур’єра» (1927 р.) О. Довженко оволодівав виразними засобами кіномистецтва. Саме його фільми «Звенигора» (1928 р.), «Арсенал» (1929 р.) і «Земля» (1930 р.) відіграли особливу роль у становленні українського кіномистецтва. У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) в результаті опитування, проведеного Бельгійською кінематикою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм «Земля» було названо у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів. Стилістика, створена Довженком, поклала початок напряму, який визначають як «українське поетичне кіно».

До друку підготовлено 8 архівних документів за 1926-1930 рр., що зберігаються у фондах Державного Українського тресту кінопромисловості Державного Всесоюзного кінофотообєднання «Союзкіно» (Українфільм), Народного комісаріату освіти УРСР і Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УРСР.

Тексти документів подано мовою оригіналу, із збереженням стилістичних та орфографічних особливостей мови. Курсивом виділені власноручні підписи посадових осіб. Документи розміщено у хронологічній послідовності.

 

№ 1

Лист Олександра Довженка до Товариства кінорежисерів, літераторів та сценаристів з повідомленням про рішення виїхати на кінофабрику для роботи над фільмом “Вася Реформатор”

                                                                                             

                            До Бюро КОРЕЛІСА,

                                                                           Члена Кореліса А. Довженко.

 

Довожу до відома організації, що у неділю 20 цього іюня я виїзжаю на кіно фабрику і таким чином не буду присутнім на дальнейших засіданьннях на протязі цілого місяця.

Командірує мене на фабрику правлення ВУФКУ в такому скорострільному порядку який наводить мене на ряд невеселих думок.

Картина моя “Вася Реформатор” зіпсована через неправильний вибір тіпажа і неправільне тлумачення художньої сторони постановки режисером.

Я мушу розглянути 3 / 4 зробленоі картини і приймати участь у перез,емці де яких сцен, а може й частин і в закінченно картини.

Як відомо “Корелісу” перед началом постановки я просився на фабрику. Я передбачав що це буде. ВУФКУ поводивши мене за ніс нарешті мені одмовило. Тепер я трохи збитій з толку думкою про те, як же буде перероблятися з.емка з негідним тіпажем. Треба було зпочатку розумно ставитися до постановки, а не латать дірки і витрачать на це час і гроші.

Між иншим тижнів 2 тому я питав т. Лифшиця як моя картина: “Нічого, прилічно- одповідав він мені” Про мою командіровку ні слова.

Чого картина за 2 тижні стала не приличною- не розумію.

 

                                                                  подпісь /Ол. Довженко/.

 

20-6-26

 

Я забув ще додати що режисера Лапотинського знимають з постановки “Васи реформатора”. Докінчувати картину буде оператор Рота. Про характер своеі ролі в лініі авторськоі консультаціі я повідомлю правлення ознакомившись з роботою на місті.

                                                                           подпісь.

                                                                                     З оригіналом в згоді:

                                                                                     За пред. “Кореліс”

                                                                                              В. Радиш

Харків 28/VI 26 р.

 

ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6 спр. 8600, арк. 94. Копія, машинопис.

 

№ 2

 

Лист Всеукраїнського фотокіноуправління до представника ВУФКУ в Москві тов. Блюмберга про прокат українських фільмів

в Скандинавських державах

 

ПРЕДСТАВИТЕЛЮ ВУФКУ

         Комерческий                                                      тов. Блюмбергу

“ 1/9”   Августа       7

99/к                                                                         г. Москва.

 

 

По докладу тов. МОГИЛЯНСКОГО о переговорах с Коминтерном сообщаем, что вопрос этот нас интересует и предлагаем Вам немедленно с ними вступить в конкретные переговоры, при чем сообщаем, что:

1) В ШВЕЦИИ, Стокгольм — в Торгпредстве имеются наши картины:

У к р а з и я   обе серии

М а р и й к а   и

Борьба Гигантов,

а также фото к картинам:

Тарас Шевченко

Подозрительный багаж

А л и м.

Поскольку речь идет о скандинавских странах, в том числе и Швеции, мы полагаем, что эти картины, как уже там находящиеся, можно использовать, при чем «Борьбу гигантов» Вы можете им показать по образцу, имеющемуся у Вас, а Укразию — у посылаемых для Мосполитпросвета.

2) Независимо от этого, просим представить для просмотра все имеющиеся у Вас образцы, из которых целый ряд несомненно представит для них интерес.

3) Картина «ЦЕМЕНТ» сейчас в монтировке и будет готова около 10/ІХ, после чего — экземпляр для просмотра будет тотчас выслан.

4) К октябрьским торжествам мы самостоятельной картины не выпускаем, а а ограничивается выпуском «Цемент», специальной хроникой и мультипликатом.

В виду изложенного просим переговоры с Коминтерном повести конкретно и форсировать их в сторону достижения соглашения, о чем немедленно поставить нас в известность.

 

КОММЕРЧЕСКИЙ ДИРЕКТОР

(Липницкий)

 

ЗАВ. ТОРГОВЫМ ПОД/ОТДЕЛОМ

(Гольверк)

 

ЦДАВО України, ф. 1238, оп. 1, спр. 53, арк. 88, 88зв. Копія, машинопис

 

№ 3

Лист Всеукраїнського фотокіноуправління до Торгового

представництва СРСР в м. Прага в Чехословакії про реалізацію

і прокат українських фільмів

                                                               ТОРГОВОМУ ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВУ

Комерческий                               СССР В ЧЕХО-СЛОВАКИИ

23   Августа    7                                                                                   П р а г а

 

 

Возвращаясь к н/письму от 17/VI № 388/е и подтверждая получение Вашего письма от 27/VI за № 12257, сообщаем, что мы выслали Вам нижеследующие копии наших картин:

  • Тарас Шевченко 1 сер. . . . . . . . . . . . 1 копия
  • «               «       2 сер. . . . . . . . . . . . 1   «
  • Укразия 1 сер.     . . . . . . . . . . . . . 1   «
  • «             2 сер.     . . . . . . . . . . . . . 1    «
  • Гамбург      . . . . . . . . . . . . .   1   «
  • Блуждающие звезды . . . . . . . . . . . . . 1   «

Всего . . . . . . . . 6   копий

и к каждой по 1 копии фото и по 2 комплекта рекламы.

Просим немедленно по получении картин приступить к переговорам с кино-организациями о реализации картин, при чем порядок совместного проката на условиях 50 : 50 % мы считаем приемлемым для нас только в отношении боевиков, оставляя для обыкновенных картин только порядок продажи лиценз.

Для печатания копий нами будут посланы на определенный срок негативы в Берлинское Торгпредство, откуда Вы сможете получить копии.

В случае благоприятных результатов по продвижению на рынок посылаемых картин, являющихся небольшой частью нашего производства, мы не замедлим дополнить наше предложение остальной своей продукцией согласно нашего письма от 17/VI.

О результатах, предпринятых Вами шагов, просим нас поставить в известность немедленно.

Получение сего просим подтвердить.

 

 

КОММЕРЧЕСКИЙ ДИРЕКТОР                                  /ЛИПНИЦКИЙ/

 

 

ЗАВЕД. ТОРГОВЫМ П/ОТДЕЛОМ                                 /ГОЛЬВЕРК/

 

 

ЦДАВО України, ф. 1238, оп. 1, спр. 53, арк. 99, 99зв. Копія, машинопис.

 

 

 

№ 4

Лист Головної експортної контори Держторгу УСРР до

правління ВУФКУ про експорт українських фільмів до

Палестини, Туреччини, Персії, Греції та Польщі

 

                  Н.К.Т.                                                                                  Н.К.Т.

ВСЕУКРАЇНСЬКА                                                                     ВСЕУКРАИНСКАЯ

ДЕРЖАВНА ТОРГОВЕЛЬНА КОНТОРА                   ГОСУДАРСТВЕННАЯ ТОРГОВАЯ КОНТОРА

ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ                                          ПО ЕКСПОРТУ И ИМПОРТУ

ДЕРЖТОРГ УСРР                                                       ГОСТОРГ УССР

 

ГЛАВНАЯ ЕКСПОРТНАЯ КОНТОРА

 

Телеф. 10-60                                                “ 17 “ грудня     1927 року

22-27

11-30                                                                   м. Харків, вул. Лібкнехта, 44

22-08             № 303468                                        Сорокінський пров. 2-4

при відповіді посилатися

 

На В/№______          До правління ВУФКУ                    К и ї в

 

Копія Харківській Конторі ВУФКУ                 Т   у   т

Про_________

Н/Київській Конторі                                К и ї в

 

На підставі особистих переговорів з В/тов. Трахтенбергом, просимо заготовити для відправки за кордон такі фільми:

Алім . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 коп.

Мандрівні зорі . . . . . . . . . . . . . . . . . 1   ”

Свіжий вітер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2   ”

Оповідання про сім вішаних . . . . . . 2   ”

Спартак . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2   ”

Сорочинський ярмарок . . . . . . . . . . 1   ”

Тарас Трясило . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2   ”

Микола Джеря . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 ”

 

До всіх цих картин треба додати по 2-3 комплекти фото та лібрето.

Фільми ці буде відправлено в такі країни: Палестина, Туреччина, Персія, Греція, Польща.

Про готівність фільм до відправки просимо сповістити після чого ми дамо вказівки про порядок відправки.

 

ЕКСПОРТОВА КОНТОРА ДЕРЖТОРГУ УСРР

ПРОМИСЛОВИЙ ВІДДІЛ

(ПОРУБАНСЬКИЙ)                                                   (ЧЕРНОРУЦЬКИЙ)

[підпис]                                                                          [підпис]

 

Прохання в кожному листі додержуватися лише одного питання

 

ЦДАВО України, ф. 1238, оп. 1, спр. 71, арк. 14 Оригінал, машинопис.

 

№ 5

 

Текст виступу О. Довженка після громадського перегляду картиниАрсенал

 

П Р О Т О К О Л

ГРОМАДСЬКОГО ПЕРЕГЛЯДУ КАРТИНИ «АРСЕНАЛ» ВИРОБНИЦТВА

ВУФКУ, що відбувся 12-го січня 1929 року

Перегляд влаштувала Комісія НК РСІ

по обслідуванню діяльності ВУФКУ

 

[…]

т. Довженко       ( Зустрічається оплесками ). Я – режисер цієї картини, так (Постановник       дозвольте-ж пояснити, чому саме так, а не інакше я робив «Арсеналу»)           «Арсенал». Перед тим я хочу звернути увагу всіх, а особливо

членів ревізійної комісії й ВУФКУ на ті великі розходження в оцінці   картини з боку робітничої маси й з боку інтелігенської прослойки – студенства: наскільки студенство захоплюється окремими моментами й в цілому композицією фільму, настільки для робітників ці моменти є незрозумілі й здебільшого неприємлемими. Мене в даному разі цікавить як-раз думка робітників, і я дозволю собі запитати: а які-ж картини, товариші, Вам подобаються й чому ви, молоді робітники, думаєте, що отак прийшов у кіно, сів, нічого не думаючи проковтнув картину – й все ясно? Я не хочу вам щось докидати, але, як режисер і робітник ВУФКУ, хочу подати вам кілька своїх думок.

По-перше, картину я робив не тільки для Київа, а для багатьох мільйонів людей по-за Київом, яким однаково, чи Арсенал був такий чи не такий і чи стріляли так чи інакше. В даному разі не-ці-каво навіть знати, що військова влада заборонила знімати територію Арсенала та використовувати участників цього повстання.

По-друге, чому немає діячів у картині? Я вважаю, що сьогодні ми не можемо на екрані подавати історію нашої революції. Великою помилкою з боку Ейзенштейна було давати Леніна на екрані, тому що Ленін для нас не тільки образ, а певна особа, яку ми знали при житті, знаємо, що він помер, знаємо де його тіло, здебільшого його бачили й тому всякий актор, який сьогодні гратиме Леніна, нас буде дратувати, бо ми не повіримо в цей образ. Леніна можна буде грати лише через якихсь 50 років, коли він стане для людства тільки образом. Так само не можна грати ні Андрея Іванова, ні Євгенії Бош, ні Петлюри, ні Вінниченко, навіть Грушевського довелося мені закрити папером, бо я взяв не Грушевського, а діда з вулиці, бо він мені й непотрібний був.

Про копію подій, які розгорталися в Києві. Для точної копії мало 1700 метрів. Крім того, хотів би я Вам показати бої метрів на 400 і побачити як вас почне тоншити, хоч би які вони були точні й правдиві.

Свою назву «Арсенал» я вважаю не тільки за назву конкретно Київського арсеналу, а в більш широкому розумінні: арсенал сили, арсенал волі й прагнень до перемоги. Арсенал у Київі є лише епізод і наслідок величезної суми попередніх подій й тому я вважав за свій обов’язок розгорнути соціяльне полотно попередніх подій для того, щоб та невелика кількість сцен, подана з Арсеналу, найбільше переконувала. Мені не важко було й я це наперед знав, що арсенальцям або робітникам заводів що біля Арсеналу неприємно буде, що немає Київського Арсеналу й самих учасників, але для робітників Харкову, Ленінграду, Ростову й инш. Ваші конкретні вимоги значення не мають.

 

Переходячи далі до пояснень окремих моментів фільму, тов. ДОВЖЕНКО закінчує свою промову так:

 

«Я вважаю, що моя трагедія, як художника, полягає в тому, що між мною й Вами є великий розрив. Я стверджую, що «Арсенал» – картина дуже хороша, велика й культурна робота, але між моєю роботою й Вами, на жаль, немає педагога, який би все пояснював. Ви ходите в Музеї й на виставки, там є критики, лектори, а що є в кіно? В кіно є картини американські й наша «дешевка», туди приходиш, дивишся картину, радієш, а вийшов – через п’ять хвилин вже забувся, що бачив і картина, яку бачив сьогодні, змішалась з тими, які бачив вчора, й т.д. Тому я навмисно почінаю робити фільми, що примушували-б думати. Основна установка моя була не на Арсенал у Київі, дати картину, де був-би подих Революції й я вважаю, що по-за всіма помилками, подих революції в моїй картині є. Оплески   »

 

[…]

 

ЦДАВО України, ф. 539, оп. 7, спр.1169, арк. 37, 39, 40 Копія, машинопис

 

№ 6

 

З інформбюлетеню “Українфільм” про успіх фільму

О. Довженка Земля в Японії

Інформбюлетень № 7-8

Ц. П. Тресту   “У к р а ї н ф і л ь м”

 

                                                                                  Липень — Серпень 1930 р.

[…]

Продукція Українфільму в Япанії

         Нещодавно в Япанії відбулася низка закритих переглядів Довженкового фільму “Земля” та Кауфманової “Весни”, зустрічаючи на цих переглядах позитивні оцінки та величезний успіх.

ІНФОРМЧАСТИНА

 

ЦДАВО України, ф. 332, оп. 1, спр. 82, арк. 75, 85 Копія, машинопис

 

№ 7

 

Стаття з англійської газети “Манчестер Гардіен

з відгуком про фільм О. Довженка “Земля” після його показу в посольстві СРСР в Лондоні, надіслана Торговим представництвом

СРСР у Німеччині до ВУФКУ

 

Из «Манчестер Гардиен» от 11. ІХ. 1930 г.

 

РУССКИЙ ФИЛЬМ В СОВЕТСКОМ ПОСОЛЬСТВЕ.

                   «Земля» Довженки.

 

Лондон, среда.

Второй фильм автора «Арсенала» был показан частным образом сегодня вечером в Советском Посольстве на Кенсингтон Палас Гарденс. Довженко, находящийся сейчас в Лондоне и смотрящий английские кино-фабрики и звуковые фильмы, произнес короткую речь по русски, переведенную потом на английский. Главной мыслью в ней было то, что он предвидит день, когда с помощью «телефизиона» и благодаря его развитию, кинематограф станет безэкранным. Кроме того, ошибкой является уделять столько места диалогам, когда звуки природы, столь же выразительные, остаются не использованными. Хотя в России еще не имеется достаточно звуковых аппаратов, тем не менее эксперименты со звуком там производятся. Они затрудняются в России, сказал Довженко, тем, что советский кинематограф приспособлен не столько для городов, сколько для деревень с их маленькими, разбросанными кинематографами. Однако, когда звуковой фильм появится на советском экране, он будет понятным для всех, независимо от национальности.

Фильм Довженки посвящен тому конфликту новых идей со старыми, который лежит в основе таких картин, как «Деревня греха» и «Генеральная линия». Как и в последней, конфликт выражен материалом сельско-хозяйственного развития. Юноша того типа, который, повидимому, удается открывать только советским кино-режиссерам, проповедует коллективизацию в деревне и вводит трактор. Ему противодействуют богатые крестьяне, представляющие в современной России особый класс, и в ночь его торжества, когда он радостно танцуя, направляется домой, они его убивают. Его отец дает клятву, что раз его сын умер за новые идеи, он не должен быть похоронен согласно старым предрассудкам, но вместо этого должен быть отнесен в могилу крестьянами, с пением новых песен. То, что в этом фильме было сочтено антирелигиозной пропагандой, явилось причиной его запрещения в Германии.

Возвращение сына к земле, за которую он боролся, очень красиво символизировано рождением сына у крестьянки и плодами, созревающими под дождем. Если «Земля, быть может, и не обладает эпической темой и драматическим напряжением некоторых из ее предшественников, она, однако, имеет совершенно особый, присущий ей лиризм. И четвертая часть, в особенности, представляет из себя образец совершенного кинематографа, мощного, вибрирующего и насыщенного жизнью, от первого снимка тракторов до заключительной сцены, в которой сын, подымающий пыль своим танцем вдоль дороги, падает в эту пыль убитым. Много говорилось о «русской резке», но «Земля» делает ясным, что действительно существенное в этом методе состоит в том, что жест обрезается прежде, чем он закончен, так что движение остается непрерывным. Фотография в фильме превосходна, точно также, как использование экрана, показывающее богатство фантазии. Но действительное об”яснение того уважения, с которым в Берлине и Москве относятся к Довженке, нужно искать, прежде всего в четвертой части фильма.

/ Р. Герринг /

ЦДАВО України, ф. 1238, оп. 1, спр. 174, арк. 297, 298 Копія, машинопис

 

№ 8

 

Стаття з англійської газети “Обсервер”

з відгуком про фільм О. Довженка “Земля” після його показу в посольстві СРСР в Лондоні, надіслана Торговим представництвом

СРСР у Німеччині до ВУФКУ

 

Из «Обсервера» от 15. ІХ-1930 г.

ЛУЧШЕЕ ЗА НЕДЕЛЮ

«Земля». – За отсутствием первоклассных картин, доступных для публики, я должна упомянуть здесь о прекрасной работе Довженки показанной час ным образом в среду в Русском Посольстве /насколько мне известно, она скоро будет продемонстрирована Кинематографическим Обществом/.

Я расчитываю дать позже более подробный отзыв о «Земле». Сейчас для гарантии ее высокого качества достаточно упомянуть о блестящем ощущении точных предметных движений, прекрасном порыве лирической композиции и до крайности тщательной настройки в гармонии с ритмами и размерами. По-моему , «Земля» – самая волнующая из того, что до сих пор приходило из Советской России. После нее Довженко одним ударом становится в числе четырех величайших кино-режиссеров мира. –

                                                        Каролине А. Легюн/ .

ЦДАВО України, ф. 1238, оп. 1, спр. 174, арк. 299 Копія, машинопис

[1] ЦДАВО України, ф. 166, оп. 2, спр. 776, арк.. 10

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *