Наталія СОЛОШЕНКО. Театри України

З історії створення Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької
за документами ЦДАВО України

У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) зберігаються документи про створення Українського національного театру, спадкоємцем якого нині є Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької – один із найстаріших театрів України. Цей театр має дві дати народження. Вперше театр згадується в 1847 р. у Львові (Лемберг), який входив до складу Австро-Угорської імперії. Відомий у ті часи граф Скарбек відкрив театр, який входив у трійку найкращих театрів Європи ХІХ ст. поряд з Ла Скала та Паризькою Оперою. Другою датою слід вважати 1917 р., адже саме у той час було засновано сучасний театр ім. М. Заньковецької у місті Києві. 

У цій публікації представлені десять документів стосовно фундації та етапів становлення Українського національного театру за результатами засідань Комісії по утворенню “Національного Українського Театру”, що відбувались в приміщенні Музично-драматичної школи імені М. Лисенка за адресою: В. Підвальна, 15 в місті Києві.

В першому документі від 4 травня 1917 р. “Постанова першого засідання Комісії по утворенню “Національного Українського Театру”, в якому приймало участь 12 членів та 6 членів ініціативної групи йдеться про створення Комісії зі створення Українського національного театру, головою якої призначено В. Винниченка. Також постає питання про пошук приміщення для нового театру, яке доручено З. Моргулісу, М. Орлу-Степняку та М. Бурячеку.

Питання другого засідання Комісії зі створення Українського національного театру від 7 травня 1917 р., присвячено визначенню складу комісії, до якого увійшли: Д. Антонович, М. Старицька, М. Грушевська, М. Орел-Степняк, С. Панківський, З. Маргуліс, М. Жук, О. Олесь, М. Бурячек, І. Мар’яненко та С. Черкасенко. На засіданні також розглядались питання про можливість створення найближчим часом трьох театрів: театру чистої драми, зразкового народного театру та оперного театру.

На третьому засіданні Комісії по утворенню “Національного Українського Театру”, що відбулось 10 травня 1917 р., розглядались організаційні питання: про налагодження стосунків з антрепренером п. Варським, стосовно оренди приміщення театру Троїцького народного дому, пошуку інших приміщень, лист до Виконавчого Комітету Української Центральної Ради про визнання інституції “Комітету Українського Національного Театру” та зв’язки з пресою.

У постанові четвертого засідання Комітету Українського Національного Театру, від 13 травня 1917 р., присвяченого фінансовим питанням, мова йшла про створення фонду Українського національного театру, відкриття рахунку у “Союз банку”.

В документі дев’ятого засідання Комітету Українського Національного Театру від 6 червня 1917 р. затверджено репертуар театру Троїцького народного дому серед якого: українські побутові, історичні та героїчні (оригінальні) п’єси, а також класичні-героїчні (переклади).

У постанові одинадцятого засідання Комітету Українського національного театру від 15 червня 1917 р. висвітлено клопотання до Київської Міської Думи, про передачу Думою Комітету театр Троїцького народного дому та формування артистичної трупи театру.

Питання про заходи та шляхи прискорення відкриття театру у приміщенні Троїцького народного дому та формування трупи були розглянуті у постанові 13-го засідання Комітету Українського національного театру від 28 червня 1917 р.

У постанові від 17 серпня 1917 р., засідання Комітету Українського національного театру офіційно затверджується назва театру: “Український Національний Театр”, а керівництво – Дирекція Українського Національного Театру у Києві. Троїцький Народній Дім.

Розвиток театрального руху неодноразово переривався політично-воєнними протистояннями в Україні 1917 – 1919 років. Зокрема, це приводило до періодичних зупинок діяльності театру. 14 серпня 1918 р. був підготовлений законопроект про затвердження в місті Києві Державного народного театру в Троїцькому народному домі.

В силу постійних змін урядів в Києві Державний народний театр в 1919 р. перейменовується на Український народний театр, а згодом просто в Народний театр.

Державний народний театр продовжував традицію Українського національного театру. До складу трупи входили провідні українські митці – М. Заньковецька, В. Любарт, О. Полянська, Г. Маринич, Б. Романицький, а також талановита молодь. У такому вигляді Державний народний театр під керівництвом П. Саксаганського працював до 1922 року.

Згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 12 січня 1923 року (м. Харків.), на відзнаку 40-річчя сценічної діяльності Марії Заньковецької, театру було присвоєно її ім’я. Гастролюючи з 1923 р. містами й селами України перший Національний український театр імені Марії Заньковецької здобув неймовірну популярність і прихильність глядача. Саме в ці роки загартувався його творчий дух, який залишається непорушним до сьогодення та підтверджується велетенським репертуаром та мистецькими здобутками.

Тексти документів подані мовою оригіналу, із збереженням стилістичних та орфографічних особливостей мови. Документи розміщені у хронологічній послідовності.

№ 1

Постанови першого засідання Комісії зі створення Національного українського театру

4 травня 1917 р.

 

Постанови першого засідання Комісії по утворенню “Національного Українського Театру”, яке відбулось 4 травня 1917 р. о 5 г. дня в Музично-Драматичній школі імені М. Лисенка (В. Підвальна, 15)

 

Прибуло 12 членів: д.д. М. Старицька[1], Д. Антонович[2], М. Бурячек[3],     З. Маргуліс[4], М. Грушевська[5], М. Орел-Степняк[6], Л. Старицька-Черняхівська[7],     С. Черкасенко[8], І. Стешенко[9], М. Вороний[10], І. Мар’яненко[11] та пізніше   Е. Кричевська.

Головою зборів обібрано д. Д. Антоновича.

Комісія доповнила свій склад 6-ю членами ініціативноі групи: д. д. О. Віленська, В. Віленський, Н. Дорошенкова[12], О. Стешенкова, О. Штенгел, та артист д. Мишуга[13].

Комісія має тепер в своім складі 31 члена.

Таемним голосованням були обібрані – Головою Комісії д. В. Винниченко, за Товаришів Голови: д. М. Старицька та д. Д. Антонович, за Скарбника д. М. Грушевська та за Секретаря д. М. Орел-Степняк.

Кворум для правомочности Комісії установлен 10 членів, з неодмінною присутністью Голови, або одного з Товаришів его. Коли ж Комісія зберется у меншому числі, то друге її засідання лічится правомочним, колиб воно ніодбулось, при всякому числі.

С пропозіції д. Л. Старицької-Черняхівськоі Комісія постановила у всій можливій мірі допомогти Комітетові Національного Фонду в дні “Національного Фонду”.

Сповістить д. В. Винниченка про вибір его Головою Комісії і, послав листа до Комітету Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії, просить его прискорити вибір делегата Партії, який має увійти в склад Комісії, на підставі постанови загальних зборів “Національного Українського Театру”. 25 квітня с/р.

В справі помешкання для власного театру доручити д. д. З. Маргулісу, М. Орлу та М. Бурячеку вияснить питання в звязку з Троіцьким Народнім Будинком у д. В. Науменка[14], яко заступника колишнего Т-ва “Грамотности” і оборонця его прав, порушених старшим Росийским Урядом

Друге чергове засідання комісії призначено на неділю, 7 травня о 11 й г. дня в тій же школі ім. М. Лисенка, на якому мусять бути обговоренними голівні питання про організацію “Національного Українського Театру”, про що і повідомили всіх членів Комісії через “Нову раду”.

Постанови Комісії підписують Голова, чи его заступник та секретарь

 

Товариші Голови М Старицька

Дм. Антонович

Секретарь М. Орел-Степняк

 

ЦДАВО України, ф. 1115. оп. 1, спр. 58, арк. 2-2зв. Оригінал, рукопис.

 

№ 2

 

Постанови другого засідання Комісії зі створення Національного українського театру

 

                                                        7 травня 1917 р.

 

Постанови другого засідання Комісії по утворенню “Національного Українського Театру”, яке відбулось 7 травня 1917 р. о 11 й г. дня в Музично-Драматичній Школі ім. М. Лисенка.

 

Прибуло 11 членів: д.д. Д. Антонович, М. Старицька, М. Грушевська, М. Орел-Степняк, С. Панківський[15], З. Маргуліс, М. Жук[16], О. Олесь, М. Бурячек, І. Мар’яненко та С. Черкасенко.

За голову д. Д. Антонович

На підставі того, що Комісія по утворенню “Національного Українського Театру” уявляе собою окрему спеціальну секцію “Української Центральної Ради”, яка і мае затвердити склад Комісії і приняти до відомости всі її найголівніші постанови, Комісія затвержуе своім представником до Виконавчого Комітету Української Центральної Ради товариша Голови д. М. Старицьку, а его заступником товариша Голови д. Д. Антоновича, рахуючись з тим, що Голова Комісії д. В. Винниченко і так є товаришом Голови Української Центральної Ради.

Звернувшись взагалі по справам “Національного Українського Театру” до Виконавчого Комітету Укр. Цент. Ради, представники Комісії мають прохати его негайно звернутись до Росийського Уряду, вимогаючи необхідних коштів для утворення “Національного Українського Театру”, яко справи державної.

Заступниками Комісії на установчі збори по утворенню “Українськоі Міськоі Ради” м Київа обібралі д.д. М. Орел-Степняк та З. Маргуліс.

В справі утворення “Національного Українського Театру” в м. Київі, на принціпах художнего виконання, Комісія вирішила заснувати в Київі, по змозі, три театри:

1) Театр чистої драми для вистав українськоі драми і українських перекладів з світового репертуару і для него мати виключно драматичну трупу українських акторів. Для цего драматичного театру зараз же шукати поміж театрами м. Київа, більш менш, відповідальне мешкання, а побічно сему вжити всіх засобів задля будування власного театрального будинка.

2) Зразковий народній театр, в якому б виставлялись побутові пьєси, оперети та все таке инше до него здатне. Відповідальним будинком для цего має стати Троіцький Народній Будинок.

3) Оперний театр. Для постанов опери поки що вимогати перед Київською Міською Думою, щоб було відокремлено в оперному міському театрі декільки день на тиждень.

Трете засіданне Комісії призначаеться на 10 травня с/р о 4 г. дня в школі ім. М. Лисенка.

 

Товариш Голови Дм Антонович

Секретарь М. Орел-Степняк

 

ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 58, арк. 3-3зв. Оригінал, рукопис.

 

 

№ 3

Постанови третього засідання Комісії зі створення Національного українського театру

                            10 травня 1917 р.

 

Постанови третего засідання Комісії по утворенню “Національного Українського Театру”, що відбулось 10 травня 1917 р. в Музично-Драматичній школі ім. М. Лисенка.

 

Збори, призначені на 4-ту годину дня за малою кількістью прибулих, не відбулись, але в 5 г. дня прибуло 9 членів Комісії і збори одчинились, яко правомочні.

Присутні члени: п.п. Д. Антонович, М. Старицька, М. Грушевська, М. Орел-Степняк, О. Олесь, І. Мар’яненко, М. Бурячек, С. Паньківський та М. Вороний.

Комісія постановила:

1) Негайно завести зносини з антрепренером п. Варським, який заорендував від міської Думи театр Троіцького Народнего Дому, щоб, на можливих умовах, повернути від него той театр “Українському Національному Театрові”.

Ця справа доручается п.п. Л. Старицькоі-Черняхівськоі, О. Олесю та З. Маргулісу.

2) Доручено п.п. І. Мар’яненку, М. Орлу, С. Паньківському, О. Курбасу[17], В. Кричевському та З. Маргулісу оглянуть театри м. Київа, які б більш менш були б підхожі для “Драматичнего Українського Театру”, коли вони ще не законтрактовані і можно їх зняти.

3) Прохати п.п. М. Старицьку, О. Олеся та М. Вороного зробити вплив на оперного антрепренера п. Багрова, щоб у оперному Київському театрі щонеділі виставлялись: один день – українська опера, а другий день – опера на українській мові.

4) Всі оголошення що мають бути поданними до преси, по справам Національного Українського Театру мусять наперед стати до огляду Комісії в першому її засіданню, коли ж таке засідання призначено аж за тиждень уперед, то оголошення ствержує презідій Комісії.

5) Звернутися до Виконавчого Комітету Української Центральної Ради листом, в якому, зазначивши, що Комісія вибрана була 25 квітня с/р. установчими зборами по утворенню Національного Театру і що на своїх засіданнях Комісія намітила план своєі роботи в близшому часі, просити Комітет визнати її своею урядовою інституціею яко: “Комітет Українського Національного Театру” і       1) піддержати працю Комітета моральною і матеріальною допомогою,               2) приняти на себе контроль над діяльністью Комітету Українського Національного Театру і 3) прийняти заступника Голови Комітету М. М. Старицьку до складу Виконавчого Комітету Української Центральної Ради.

6) Визнати необхідним в близшому часі мати такі доклади: 1) Засновання постійних Українських Національних Театрів по містам України,

2) Засновання передвижного українського театру

3) Доклад про організацію і утворення спеціальних комісій чи секцій Комітету Українського Національного Театру.

Скласти ці доклади доручено перший п. М. Орлу-Степняку, другий п. Д. Антоновичу і третій О. Олесю, які їх мають подати до першого чергового засідання Комісії.

7) Також визнано необхідним мати ще такі доклади: 1) Засновання театрольної Української бібліотеки (докладчик М. Орел-Степняк), 2) Утворення театрального Українського бюро (док. М. Вороний) 3) Засновання драматичних шкіл по Україні (докл. М. Старицька та М. Бурячек), 4) Всеукраїнський з’їзд театральних діячів в Київі (док. С. Паньківський) 5) Видання театрального українського органу і театральних збірників, а також видання підручників до украінських Театрів (док. М. Вороний), 6) Відношення Українського Національного Театру до українських труп і їх антрепренерів (док. О. Олесь) і 7) Фонд Національного Українського Театру (док. М. Грушевська). 8) Призначить четверте засідання Комісії на суботу, 13 травня о 5 г. дня в М-Д. Школі ім. М. Лисенка, про що і сповістити всіх членів Комісії через всі українські газети та “Київську Мисль”[18], обовязково зазначивши на повісці такі питання:

1) Вибори заступника до (Комітету) Київської Української міської Ради.

2) Доклад М. Орла-Степняка про засновання постійних Українських Національних театрів по містах України.

3) Доклад Д. Антоновича про заснування передвижних українських театрів

4) Доклад О. Олеся про утворення спеціальних Комісій Українського Національного Театру

5) Біжучі справи.

 

Товариш Голови М. Старицька

Комісії Дм. Антонович

Секретаро М. Орел-Степняк

 

ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 58, арк. 4-5. Оригінал, рукопис.

 

№ 4

 

Постанови четвертого засідання Комітету українського національного театру

13 травня 1917 р.

 

Постанови четвертого засідання Комітету Українського Національного Театру, призначено на 13 травня 1917 р. в школі ім. М. Лисенка о 5 г. дня і відбувшогося о 6 ½ г. вечора при участі 9 членів Комітету

Присутні члени : п.п. Д. Антонович, М. Старицька, М. Орел-Степняк, М. Грушевська, І. Стешенко, Н. Дорошенко, О. Приходько, І. Мар’яненко та З. Моргуліс.

Комітет стверджує постанови:

1) Одкрить у “Союз банку” біжучий рахунок Комітету Українського Національного Театру для фонду Українського Національного Театру, на який і внести одержані Скарбником Комітету п. М. Грушевською від члена Комітету Н. Дорошенкової чотиріста вісімдесять три – 483 к., що складуть жертви на Національний Український театр таких особ:

І. Бойко – 200 к., М. Базькевич – 100 к., П. Певний – 100 к., І. Чопівський – 10 к, С. Тимошенко – 10 к, В. Доленко – 10 к, М. Міхновський – 10 к. М. Біляшівський – 10 к., М. Філянський – 10 к, В. Тоц – 5 к, Міховський – 3 к, Патенко – 15 к. (всего 483 к.)

2) Після днів Національного Українського фонду (зелені свята 1917 р), зголосити про відкриття Комітетом – фонду Українського Національного театру і проможність надсилати свої жертви на цей фонд так: а) на біжучий рахунок Комітету Українського Національного Театру № у Київському “Союз банку”, б) Скарбнику Комітета п. М. Грушевській (Київ, Паньківська, 9), в) Секретареві Комітету п. М. Орлу через Київський Державний банк, або г) всім членам Комітету (для цего зголосити назвиски їх). А також зголосити вище згадані жертви і взагалі зголошувати про всі жертви, що будуть надходити до фонду театра.

3) Завести квитанційні книжечки за печаткою Комітета і підписом п. Скарбника, які останній має роздавати відомим ему особам, для збору на фонд Українського Національного Театру

4) Прохати Маляра – члена Комітета п. А. Кричевського намалювати проект печатки Комітета Українського Національного Театра, яка мусить бути “стилевою”.

5) Обрані: представником до Київськоі Міської Української Ради від Комітету п. І. Марьяненка, а его заступником М. Орел-Степняк, які і мають одержать від Комітету мандати.

6) В справі Троіцького Народнего Театру прохати п. Д. Антоновича ще раз звернутись до п. В. Науменка, яко заступника Т-ва Грамотности.

7). Признати негайною справою: 1) знять відповідальний більш-менш театр в Київі для драматичного театру, про що негайно мають подбати раніш признані для цего Члени Комітету,

2) Скласти проект утворення драматичноі української трупи Українського Національного Театру для драматичного театру у Київі (склад трупи і умови, на яких запрохувати акторів і режісерів). Проект цей має подати Комісія з таких 7 членів Комітету: п.п. Д. Антонович, М. Старицька, М. Вороний, М. Орел-Степняк, І. Мар’яненко, З. Маргуліс та С. Паньківський.

3) Доручити другій Комісіі: п.п. М. Старицькій, І. Мар’яненку, О. Олесю,       М. Орлу-Степняку, М. Вороному, С. Паньківському та О. Курбасу розглянути доклад п. М. Орла-Степняка про утворення Українського Національного Театру по містах України і на підставі его скласти проект статуту Український Національний Театр

8). Призначить 5-те засідання Комітету на 17-е травня с/р о 6 г. дня в школі ім. М. Лисенка, по такому порядку денному:

1) Доклад Комісії про драматичну українську трупу Київського драматичного театру

2) Постатейне читання і розгляд проекту статуту Українського Національного Театру

3) Доклад О. Олеся про уклад Комісій Українського Національного Театру.

 

Товариш Голови Комітету М. Старицька

Дм. Антонович

Секретарь М. Орел-Степняк

 

ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 58, арк. 5зв.-6зв. Оригінал, рукопис.

 

№ 5

 

Постанови дев’ятого засідання Комітету українського національного театру

13 травня 1917 р.

Постанови дев’ятого засідання Комітету Українського Національного Театру 6 червня 1917 р в школі ім. Лисенка

 

Засідання почалось в 5 ½ г дня

Присутні члени: п. п. Антонович Д, Старицька М, Кошиць О, Мар’яненко І, Приходько О, Грушевська М, Бурячек М, Моргуліс З, Орел-Степняк М. та Олесь О.

Комітет переглянув складенний Комісіею проект репертуару до Театру Троїцького Народного Дому і ухвалив прийняти до постанови такі пьеи:

Українські побутові пьеси

Котляревський І.

1 “Наталка Полтавка” опер. 3 д.

Тобілевич І.

2 “Безталанна” др. 5 д.

3 “Бурлака” др. 5 д.

4 “Мартин Боруля” ком. 5 д

5 “Сто тисяч” ком. 4 д.

6 “Суженого конем не об’їдеш” ком. 3 д.

7 “Чумаки” ком. 4 д.

Кропивницький М.

8 “Дай серцеві волю, заведе у неволю” др. 5 д.

9 “По ревизії” ком. 1 д.

Старицький М

10 “Зімовий вечір” др 2д.

11 “Не так склалось, як жадалось” др. 5 д.

Франко І

12 “Украдене щастя” др. 5 д.

Мирний П.

13 “Лимерівна” др 5 д.

Яновська Л.

14 “Лісова Квітка” км 4 д.

Васильченко

15 “В холодку” к. 1 д.

16 “Зіля Королевич” к. 1 д.

17 “на перші гулі” к. 1 д.

Українські історичні

Грінченко Б

18 “Ясні зорі” др. 5 д

Старицький М

19 “Богдан Хмельницький” д. 5 д.

20 “Маруся Богуславка” др. 5 д.

21 “Облога Буші2 др 5 д.

Старицька-Черняхівська Л.

22 “Гетьман Дорошенко” др 5 д

Тобілевич І.

23 “Сава Чалий” др. 5 д.

Українські героїчні (орігінальні)

Старицька-Черняхівська Л.

24 “Аппій Клавдій”

Класичні-героїчні (переклади)

Гуцков

25 “Урієль Акоста”

Ібсен

26 “Велетні півночі”

Мольєр

27 “Тартюф”

Сарду

28 “Граф Деррізор”

Шекспір

29 “Отелло”

30 “Шейлок”

Шіллер

31 “Вільгельм Тель”

32 “Розбійники”

Чергове засідання Комітету призначаеться на пятницю, 9 го червня о 5 ½ г. дня в школі ім. М. Лисенка

 

Товариші Голови Комітету Дм Антонович

М. Старицька

Писар М. Орел – Степняк

 

ЦДАВО України, ф. 1115. оп. 1, спр. 58, арк. 11-12. Оригінал, рукопис.

 

№ 6

 

Постанови одинадцятого засідання Комітету Українського національного театру

15 червня 1917 р.

 

Постанови одинадцятого засідання Комітету Українського Національного Театру 15 червня 1917 р. в школі ім. М. Лисенка.

 

Початок засідання о 6 ½ г. дн.

Присутні члени: п.п. Антонович Д., Старицька М, Грушевська М, Орел- Степняк М, Олесь О, Мар’яненко І, Моргуліс З, Приходько О, Вороний М,   Жук М та Мазуренко А.

Комітетом прийнято до відомости, що склад Комітету доповняеться заступником Української Соціал-Демократичної робітничої партії – Антоном Яковлевичем Мазуренком (мандат 15/VI 1917 р. № 20)

Постанови:

1) В справі Театру Троїцького Народнего Дому: а) подати 16-го червня с/р заяву до Київської Міської Думи, в якій висловити домагання передачі Думою Комітету Театр Троїцького Народного Дому; б) мати ще до сего на увазі таку постанову: “В разі потреби Комітет принципіяльно, в інтересах справедливості, не зрікаеться взяти на себе до певної міри задоволення матеріяльних претенсій тих акторів труппи Варського, що лишаться на зімній 1917/1918 р сезон без ангажементів.

2) В справі з режісером п. Гаевским, приймаючи на увагу его вимогу 800 кар. на місяць, Комітет постановит остаточно вирішити її коли буде мати театр.

3) Справу театра Троїцького Народнего Дому вести всім Комітетом

4) Припинити складання репертуару для цего театру, а на сам перед скласти артистичну труппу Для цего доручити Комісії в складі п.п. Старицькоі М, Мар’яненко І, Вороного М та Бурячека М скласти проект такої труппи до першого чергового засідання.

5) Призначити чергове засідання на 18 червня о 6 г. дня в школі ім. М. Лисенка.

 

Товариш Голови Комітета Дм. Антонович

М Старицька

Писарь М. Орел

 

ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 58, арк. 13зв.-14. Оригінал, рукопис.

 

№ 7

Постанови тринадцятого засідання Комітету Українського національного театру

28 червня 1917 р.

 

Постанови 13-го засідання Комітету Українського Національного Театру 28 червня 1917 р в школі ім. М. Лисенка

 

Початок засідання о 7 г. веч.

Присутні члени: п.п. Антонович Д, Старицька М, Грушевська М, Орел М, Вороний М, Бурячек М, Маргуліс З, Мар’яненко І.

Постанови в справі театру Троїцького Народного Дому. Не чекаючи остаточного вирішення Київської Міської Думи про передачу театру Троїцьк. Н. Д., почати підготовчу роботу до відкриття цего театру, беручи на увагу, що певно цей театр буде належати Національному Укр. Театрові, складати драматичну труппу, репертуар тощо.

Щоб прискорити вирішення в Думі справи з театром, повести через пресу агітацію при допомозі і підтримати всіх українських організацій.

Взявши до відома що антрепризі п. Колісніченко подав до Думи заяву, в якій домагаеться дістати театр Троїцького Народного Дому, не зважаючи на те, що цим їде супроти всего громадянства, офіціально его запитати, чи має він зріктись своєї заяви чи ні. Це запитання доручено зробить п.п. Вороному М., Орлу М. та Бурячеку М. Коли п. Колісніченко не згодиться взяти назад свеї заяви, то лічити его вчинок антігромадським. Переходячи до справи формування трупи, п Антонович Д зауважа членам Комітету п.п. Старицькій та Бурячеку М. на те, що вони й досі не встигли подати Комітету докладного проекту труппи.

Комітет після довгих діскусій постановля при формуванні труппи не брати для основи її цілої якоїсь труппи чи великої ї частини, а намічати пооденоко акторів.

Остаточне формування труппи одкласти на друге чергове засідання Комітету, яке й призначити на завтра, 29 червня с/р о 10 г. ранку в школі ім. М. Лисенка

 

Товариші Голови Комітету М. Старицька

Дм Антоновича

Писарь М. Орел

 

ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 58, арк. 15-15зв. Оригінал, рукопис.

 

№ 8

 

Постанови Комітету Українського національного театру

 

17 серпня 1917 р.

 

Постанови Комітету Українського Національного Театру в засіданні 17-го серпня 1917 р о 6 г. д. в школі ім. М. Лисенка

 

Присутні члени: т.т. Старицька М, Грушевська М, Орел М, Кошиць О, Вороний М, Мар’яненко І., Дорошенкова Н, Жук М, Приходько О, потім Стешенкова О. та Бурячек М.

Постанова в справах театру Троїцького Народного Дому, згідно справозданням Дірекції того театру:

1) Затвержуються умови, на яких Дірекція має погодитись з артілью капельдінерів, що і раніш працювали в тому театрові, а також умови, на яких віддається до аренди буфет (між иншим – щорічна платня 2500 к, половина якої вноситься наперед, за 500 к залогу)

Капельдінери ж мають дати 2000 к залогу.

2) Визнаються необхідними особисті місця в театрі для учнів

3) Затвержуеться назва театру: “Український Національний Театр”, а управа его: “Дірекція Українського Національного Театру у Київі. Троїцький Народній Дім”.

4) Зазначаеться побажаннє, щоб театральні зголошення (афіші, програми то.що) друкувались з він’єтою, якаб уявляла собою девіз Українського Національного Театру, чи що.

За для цего визнається необхидним зголосити конкурс на таку він’єту. Термін подачі проектів – 1 вересня с/р. Премії: І-100 к, ІІ-50 к.

  1. Визнається необхідним негайно зробити позику, щоб мати кошти на біжучі видатки по театру; Члени Комітету: п.п. Мар’яненко І., Орел М., Дорошенкова Н, Стешенкова О, Приходько О. згожуються взяти за для театру на себе таку позику по 5000 к. кожний через “Учетно-ссудний банк”, або “Союз банк”, чи який инший.
  2. Взято до відома, що Комітет має на свій кошт страхувати все рухоме майно що належить до театру і театральних помешкань.
  3. Чергове засідання Комітету призначається по прибутті товариша Голови п. Антоновича Д. в Київ.

На порядок денний ставиться:

  1. Заснування театрів по містам України і формуваннє для них труп.
  2. Робітничий театр у Київі
  3. Мандрівний театр
  4. Театральне видавництво
  5. Біжучі справи.

 

Товариш Голови Комітету М. Старицька

Секретар М. Орел-Степняк

 

ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 58, арк. 23-23зв. Оригінал, рукопис.

 

№ 9

 

Законопроект про заснування в місті Киіві Державного Народного театру (в Троіцькому Народному Домі)

14 серпня 1918 р.

 

1) Головним Управлінням по справах Мистецтв та Національної культури затверджуеться заснований у місті Киіві в 1917 році Державний Народний театр.

2) Державний Народний театр утримуеться на своі прибутки з допомогою від Держави.

3) Державний Народній Театр мае право одержувати з-за кордону без мита книжки в справах і без них, а також всі матер’яли, приклади і знараддя потрібні для справи.

4) До числа по Державній громадській службі, займання яких увільняе офицерів і салдатів (козаків) від прикликання з запасу в армію, та діеві команди флоту і від служби в Державному ополченню відносяться по Державному Народному театру посади:

діректора театру, завідуючого господарською частиною, режісера, актьорів і рахівника.

5) Театр мае свою власну печатку з Державним Гербом.

6) На другу половину 1918 р. асігнувати Державному Народньому театру із сум Державноі Скарбниці 110950 (сто десять тисяч девятьсот пятьдесят карбованців).

 

Голова Ради Міністрів

Головноуправляючий по справах Мистецтв

та Національноі культури України Петро Дорошенко

 

14 Серпня 1918 року

№ 489

         м. Киів.

 

ЦДАВО України, ф. 2457, оп. 1, спр. 61, арк. 3. Копія, машинопис.

 

№ 10

 

Постановление

Совета Народных Комиссаров УССР от 12-го января 1923 года г. Харьков.

 

В ознаменование сорокалетней сценической деятельности Марии Константиновны ЗАНЬКОВЕЦКОЙ и заслуг ее перед Украинским театром Совет Народных Комиссаров постановил:

  1. Предоставить Марии Константиновне ЗАНЬКОВЕЦКОЙ звание «НАРОДНОЙ АРТИСТКИ УССР».
  2. Театр бывш. Троицкий Народниый Дом в Киеве именовать впредь театром имени М. К. ЗАНЬКОВЕЦКОЙ».
  3. Признать за М. К. ЗАНЬКОВЕЦКОЙ право на усиленную пожизненную пенсию и предложить НКСообезу и НКПросу установить размер такой.-

Председатель Совета

Наролних Комиссаров УССР [ підпис]

Управляющий Делами Совнаркома [підпис]

Секретарь СНК [підпис]

 

ЦДАВО України, ф. 2, оп. 2, спр. 598, арк. 29. Оригінал, машинопис.

 

[1]Старицька Марія Михайлівна (псевдонім – Яворська, 1865 – 1930) – актриса і режисер, організатор театральної освіти в Україні, заслужена артистка УСРР (1926).

[2]Антонович Дмитро Володимирович (1877 – 1945) – український політичний і громадський діяч, мистецтвознавець, редактор газет “Гасло”, “Селянин”, “Воля”, співголова комітету українського національного театру та співзасновник Української академії мистецтв.

[3]Бурячек Мико́ла Григо́рович (1871 – 1942) – український живописець, письменник, мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтва УРСР (1941).

[4]   Моргуліс Зіновій Григорович (1880 – ?) – адвокат, український діяч єврейського походження.

[5]Грушевська Марія Сильвестрівна – громадянська діячка, перекладачка, педагог.

[6]Орел – Степняк – заступник музично-драматичного товариства, засновник мандрівного театру, що мандрував Галичиною у 20-ті роки.

[7]Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (1868 – 1941) – письменниця, перекладачка, прозаїк, драматург, громадський діяч.

[8]Черкасенко Спиридон Федосієвич (1876 – 1940) – український письменник, драматург, публіцист, педагог, один із редакторів-видавців місячника “Дзвін”.

[9]Стешенко Іван Матвійович (літературні псевдоніми – Іван Сердешний, Світленко, 1873 – 1918) – громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець, письменник.

[10]Вороний Микола Кіндратович – український поет, театрознавець, перекладач. Громадський і політичний діяч, один із засновників Української Центральної Ради і Комітету українського національного театру.

[11]Мар’яненко Іван Олександрович (справжнє прізвище – Петлішенко, 1878 – 1962) – актор, режисер, педагог, народний артист СРСР (1944).

[12]Дорошенко Наталія Михайлівна (уроджена Васильченко, 1888 – 1970) – українська драматична актриса, театральна діячка, організатор народних театрів у Києві, Катеринославі, член Театральної ради в Києві, одна з фундаторів і актриса Державного Українського драматичного театру.

[13]Мишуга Олександр Пилипович (1853 – 1922) — український співак, артист, педагог.

[14]Науменко Володимир Павлович (1852 – 1919) – громадський і педагогічний діяч, учений-мовознавець, історик.

[15]Паньківський Северин Федорович (1872 – 1943) – український актор, перекладач.

[16]Жук Михайло Іванович (1883 – 1964) – український графік, живописець і поет.

[17]Курбас Лесь (справжні ім’я та по батькові – Олександр-Зетон Степанович, 1887 – 1937) – актор, режисер театру і кіно, теоретик, організатор і реформатор українського театру, драматург, перекладач, народний артист УСРР (1925).

[18]Газета «Киевская Мысль» – щоденна громадсько-політична і літературна газета ліберального спрямування , видавалася в Києві російською мовою з грудня 1906 до грудня 1918 рр.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *