Елла ТИТОВА-РОММ. Сонячний зайчик у моїй постелі

В долоньку мою пробирається сонячний зайчик.

Я тихо лежу, домагань його не уникаю.

О Боже, як ніжно цілує він кожний мій пальчик

І плечі мої неприкриті – жадібно, ласкаво!

І я піддаюсь – відкидаючи ковдру до краю.

Завітною стежкою йде він все нижче і нижче.  

Шепчу ледве чутно:

– Я кращого не пригадаю!

І прошу сміливо:

– Бери мене, милий, бери ж ти!

Я знаю, що зараз пробудження – вирок суворий,

Але час-візник поспішає,

хто коней стриножить?

– Спустіть швидше штори! Скоріше! Спустіть швидше штори!

Мій сон пожалійте!

Мене пожалійте!

О Боже…

 

Переклад з російської Аліси Гаврильченко

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *