В Києві 12 жовтня відбудеться костюмована презентація-вечірка «У стилі Шерлока Холмса»
У Києві, в закладі «
(більше…)
Картка
4731
У Києві, в закладі «
(більше…)
III Міжнародний фестиваль фантастичної літератури і уявних світів LiTerra Con пройде у Києві з 7 по 9 жовтня 2016 року. Цього року фестиваль фантастики приймає майданчик Cultprostir Hub, розміщений у Музеї історії Києва (вул. Богдана Хмельницького 7, поряд із виходом м. «Театральна»). (більше…)
Це послання я передаю через земну істоту, свідомістю якої заволодів на час своєї сповіді. Звісно, існує чимала імовірність того, що завтра цього бідолашного чоловіка вберуть у гамівну сорочку й констатують шизофренію. Втім, мушу щиро запевнити тих, хто ще бодай трішки вірить у потойбічне життя, що ці строки написані іншою істотою — я не можу назвати себе людиною, я — вже більше, ніж земне створіння. Світ, в якому я перебуваю, напрочуд важко описати. Найголовніше, що у ньому втілюються будь-які твої підсвідомі думки. Я спостерігав, як корчаться від страждань люди з лихими, підступними намірами, а також ті, хто боялися власних страхів. Зараз вони приречені на нескінченне захлинання у водах ілюзорних, штучно створених лих. (більше…)
Цю роботу я справді дуже любив. Я уповав на науку, марив великими відкриттями та вірив, що все на світі можна пояснити. Чи треба сказати, що всі паранормальні страховиська апріорі були для мене вигадкою? Мені, ще зовсім молодому, здавалося, що я справді зможу знайти себе у науково-дослідницькій діяльності та прославитися серед сивих геніальних вчених.
Тоді це був похмурий осінній день. За вікном клубився густий, як кисіль, туман. Це не було рідкістю, тож я спокійно чекав на кінець робочого дня. Час тягнувся надзвичайно повільно, а я вже завершив свої справи. У кабінеті було тихо і затишно, тож, втомившись за день, я буквально незчувся, як заснув. (більше…)
З В Е Р Н Е Н Н Я
до всіх членів Національної спілки письменників України!
Ми, молодша генерація письменників України, з обуренням дізналися з «Літературної України» (2016, № 36, 22 вересня), що правління Львівської обласної організації НСПУ ухвалило заяву про мораторій на письменницький з’їзд. Як стало відомо, більшість письменників Львова (162 особи) нічого не знають про цей «мораторій», і прийнятий він унаслідок тиску на голову правління Львівського письменницького осередку І. Гургулу голови НСПУ М. Сидоржевського. В інформації про цю заяву слово «тиск», щоправда, замінено евфемізмом «з участю».
Звертають на себе увагу в заяві львів’ян два положення:
І. «…дати можливість допрацювати нині чинному керівництву НСПУ відведений попереднім з’їздом термін»;
2. «…накласти мораторій (заборону) на проведення будь-якого позачергового з’їзду НСПУ». (більше…)
Перекладені Юрієм Лазірком вірші української поетеси Світлани Костюк увійшли до нової збірки під назвою «Barefoot to the sky» («Босоніж в небо»), яку тепер можна також побачити та придбати на Amazon.com. Гаслом збірки є: «Лише любов врятує світ». (більше…)
У Львові, в музеї(більше…)
Я сховав мобільний глибоко в кишеню і прискорив ходу. Розпечений асфальт прогинався під ногами, і я, як у дитинстві, намагався крокувати по густих острівцях тіні. Їх дбайливо розкидали по вузькій вуличці високі столітні дерева.
Літня спека прогнала з вулиць безтурботних, і лише самотні перехожі дрібними перебіжками від дерева до дерева поспішали у своїх невідкладних справах.
Телефонна розмова залишила дивне враження. Високий і різкий старечий голос довго розповідав сусідські плітки, а в кінці знехотя проскрипів: “Уляна, бабця твоя, після своєї смерті (царство їй небесне, тьху, тьху, тьху) наказала передати тобі згорток. Знати не знаю, що там. Тверде і деревом тхне. Забирай просто зараз, ще рік я його у себе тримати не буду! Чужих речей мені не треба! Тим більше від небіжчиці”. (більше…)
“Напевно, якщо собаки почнуть говорити,
то нам з ними стане також складно, як з людьми”
К. Чапек
Видавалось, палаючих очей в темряві збільшилось до півсотні.
Патрони помалу закінчувались, але завивання лиш посилилось.
Нічне повітря опустилось на кілька градусів. Туман пеленою встелив прилеглий ліс, який розкинувся біля хатини. Наскочив на невелике озеро. Єдина стежка, що змією тягнулась у лісову гущавину та вибігала на шосе, була розмита тижневою зливою.
Шляху назад немає. Відрізаний. (більше…)
Історія, що сталася зі мною, може здатись нереалістичною та божевільною. Я переповідав її багатьом людям: і родичам, і найближчим друзям, але ніхто не вірив жодному слову. Дехто дивився на мене як на божевільного або психа, інші — відверто крутили пальцем біля скроні. Нічого й говорити, навіть мені самому буває важко повірити в цю пригоду. Часто здається, що події тієї ночі — лише сон, або ж прояв знаної всім шизофренії, про головний симптом якої — галюцинації — відомо навіть школярам. Але я ж знаю, що побачене і пережите було правдою. Нічим іншим, а правдою, жахливою правдою. Мої очі не могли схибити, а мозок сплутати реальність та марення. Та й ушкодження, виявлені лікарями після тієї ночі, не могли бути нанесені мною власноруч або вигаданими підсвідомістю образами. (більше…)
Картка
4731