Чотири секретарі спілки письменників склали свої повноваження за короткий термін – чи не варто замислитись?

З В Е Р Н Е Н Н Я
до всіх членів Національної спілки письменників України!

Ми, молодша генерація письменників України, з обуренням дізналися з «Літературної України» (2016, № 36, 22 вересня), що правління Львівської обласної організації НСПУ ухвалило заяву про мораторій на письменницький з’їзд. Як стало відомо, більшість письменників Львова (162 особи) нічого не знають про цей «мораторій», і прийнятий він унаслідок тиску на голову правління Львівського письменницького осередку І. Гургулу голови НСПУ М. Сидоржевського. В інформації про цю заяву слово «тиск», щоправда, замінено евфемізмом «з участю».

Звертають на себе увагу в заяві львів’ян два положення:
І. «…дати можливість допрацювати нині чинному керівництву НСПУ відведений попереднім з’їздом термін»;
2. «…накласти мораторій (заборону) на проведення будь-якого позачергового з’їзду НСПУ». 

Щодо першого: чинне керівництво НСПУ, що обране попереднім з’їздом, нині відсутнє; з обраного з’їздом керівництва, а це п’ять статутних (оплачуваних) секретарів НСПУ, залишився один – голова НСПУ М. Сидоржевський; інші четверо на знак протесту проти незаконних дій голови, або вийшли з секретаріату, або їх було незаконно звільнено зі своїх посад, або доведено до стану розпачу, що мусіли написати заяву самі: перший заступник голови В. Шовкошитний, Голова КО НСПУ В.Даниленко, секретар по роботі з молодими авторами Л. Мудрак, відповідальний секретар НСПУ О. Бакуменко.

На їх місце М. Сидоржевський призначив людей з приставкою «в. о.». Аби позбутися цієї приставки, потрібен, отже, письменницький з’їзд.

Щодо другого: накладення мораторію (заборони) на проведення будь-якого позачергового з’їзду могло б бути прийняте, оскільки позачерговий з’їзд уже відбувся у 2014 році. Важливе інше: такий «мораторій» є, по суті, мораторієм на дотримання Статуту НСПУ. А в ньому записано, що (за Статутом 2011 року) черговий з’їзд письменників має відбутися через п’ять років, тобто – в жовтні 2016 р., а за зміненим Статутом на позачерговому з’їзді в 2014 році – мав відбутися у жовтні 2015 р. Хто ініціював таку помилку в 2015 р., не має значення. Але помилки на те й виникають, аби їх виправляти.

До відома всіх членів НСПУ: позачергові з’їзди чергових не скасовують. А львівська заява про «мораторій» є не чим іншим, як рецидивом ще сталінських форм «керівництва» літературою і літературним процесом.

НСПУ – громадська організація, керівництво нею може зводитися лише до того, що письменники (на однакових, рівних правах) можуть збиратися на свої з’їзди чи конференції лише для того, аби обмінятися думками, висловитися з приводу актуальних питань розвитку літературного процесу і розходитися потім за письмові столи для творення чергових літературних шедеврів. Постанови (а надто – офіційні і категоричні) громадській письменницькій організації протипоказані в принципі.

Просимо всіх письменників України висловитися з цього приводу і готуватися до чергового письменницького з’їзду. На ньому, між іншим, можна буде поставити й питання, чому не розслідуваним залишилося питання нападів на попереднього голову НСПУ Віктора Баранова: хто спалив йому будинок, хто, в камуфляжних масках, заходив до нього в кабінет і змусив написати заяву про звільнення з посади «за власним бажанням», хто періодично телефонував дружині письменника, щоб він писав заяву про звільнення і т. д. Ті події значно посилили протікання його онкологічної хвороби і він передчасно опинився в лабетах смерті. Внаслідок того й було проведено позачерговий з’їзд, яких може бути скільки, стільки виникатиме подібних ситуацій.

Всі – на черговий з’їзд письменників України!

P.S: керівництво НСПУ дозволяло ж собі влітку писати доноси в СБУ – Бог все бачить…

Леся Мудрак

Вано Крюгер

Олена Карпенко

Ігор Асапенко

Оксана Герман

Євгенія Чуприна

Сергій Татчин

Тетяна Землякова

Микола Антощак

Антоніна Царук

Ігор Коваленко

Анатолій Горбівненко

 

і – небайдужі вболівальники:

Брати Капранови, Єлізавета Жарікова, Віктор Шупер, Яна Лілл, Радій Радутний, Олесандр Горобець, Владислав Шумлянський,

 

Коментар професора Михайла Наєнка:

 “Як літературний критик, я б міг щось сказати з приводу Заяви львів’ян. Але в ній немає нічого літературного. Термінологія на зразок “заборонити”, “мораторій”, “офіційно” – це з галузі якоїсь”казенщини”, “криміналістики” і навіть “воєнного стану”. Пропоную львів’янам відкликати свою Заяву і висловитись за проведення чергового (статутного) письменницького з’їзду. Бо інакша ситуація (сказав би великий львів’янин Іван Франко) веде в кут, у якому можна хіба що повіситись”.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *