Боб ДІЛАН. Розвіяння у вітрі
Скільки доріг ще людині пройти
Щоб стати людиною їй?
Скільки морів ще голубці забуть
Щоб вснути в землі пісковій?
Скільки гармат подадуться у лет
До того, як спиниться бій?
А відповідь, друже, вітри рознесуть,
Нещадні вітри рознесуть.
Скільки ще років стояти горі,
Щоб хвилі відчути удар?
Скільки ще жити людині простій
Щоб волю отримати в дар?
І скільки ще нести свою сліпоту
Немов на високий вівтар?
А відповідь, друже, вітри рознесуть,
Нещадні вітри рознесуть.
Скільки дивитись людині у вись,
Щоб небо узріти у ній?
Скільки потрібно ще мати нам вух,
Щоб плач в них почути людський?
І скільки смертей ще потрібно знайти,
Щоб край упізнати і свій?
А відповідь, друже, вітри рознесуть,
Нещадні вітри рознесуть.
Переклад з англійської Ігоря Астапенка