назад

Джой ВЕЛЛС. Безрукі й безногі усміхаються

Якщо історію Землі стиснути в 24 години, то життя на планеті з’явилося о 4 –ій годині ранку, наземні рослини о 22:24, динозаври вимерли о 23:41, а історія людства почалася о 23:58:43.

 Журнал «Маловідома історія» (жовтень, 2016 року, с. 17)

 

До півночі  1 хвилина і 18 секунд

Ол не може заснути. Сон не йде до нього. Вагон розгойдується з боку в бік. Потяг летить у нічну безвість. Але Ол не боїться, що потяг впаде в прірву. Бо в прірві – долоні Творця. І долоні його, певне, теплі. Бо ніхто з тих долонь не виривався. Не просився назад.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Альбін ГРАУ. Темперації майстра Леагра

Дорогий друже! Поспішаю сповістити тебе щодо деяких фактів, які можливо побічно, але усе-таки кинуть світло на минулі події. Таємничі смерті, що захопили наше місто, наганяють на мене жах, тож я вимушений вважати їх надприродні особливості винятковими. Але так чи інакше усе можна пояснити.

Щодо підтвердження своїх слів, я надаю в твоє розпорядження сповідь однієї незвичної людини.

Ця історія повідана мені майстром Леагром, – надзвичайним чоловіком, знайомим мені ще з дитячих років. Можливо ти також знав цього геніального музиканта, однак на всяк випадок дозволю собі розповісти про нього.
(більше…)

Позначки:, , , , ,

Віктор КОРИЦЬКИЙ. Задзеркалля

Стукайте і вам відчинять.
Але не факт, що на вас там чекають.

Ян Станіславський       

 

Вадим зі сторони любувався своїм витвором. Він ходив навколо і раз за разом ніжно торкався рукою гладких поверхонь. Вони виблискували в світлі ламп, розкидаючи яскраві промені по стінах і придавали споруді вигляду великого, з відчуттям нереальності, діаманта.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Віктор КОРИЦЬКИЙ. Келферей

Щітки енергійно змивали мокроту, якою густий туман осідав на лобове скло. Вони просто фізично не встигали. Вліво – знову мокро. Вправо – знову тисячі крапельок закривають від очей дорогу попереду. Шлях, яким рухався вантажний автомобіль, змійкою звивався між стрімкими скелями невеликого каньйону, доверху заповненого сивою, мокрою масою. Фари ледь пробивалися через густу завісу, і світло від них вже через десяток метрів губилось в непроглядній сивині.

– Ще трішки, і я виїду на рівнину. Там буде легше, – тішив себе Патрік, напружено вдивляючись в клуби непроглядного туману. – Головне – не пропустити роздоріжжя.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Володимир КОМПАНІЄЦЬ. Жнива

Колись, безліч еонів тому, ми запліднили їх душі сім’ям зла.
Сходи зійшли. Настав час жати.

Загублена сторінка з Некрономікону

 

Будинок стояв у глибині старого, затіненого саду. Похмурі вікові дерева, зі скрученими стовбурами, були колись яблунями та грушами, але з першого ж погляду ставало зрозумілим, що багато років вони не приносили плодів. Лише мертве почорніле гілля подекуди виглядало крізь темне пожухле листя.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Станіслав ПАВЛОВСЬКИЙ. Служба

Ну от. І хто мене смикнув бігти на червоне світло на перехресті? Чого ж тобі, ідіоте, не сподобило витратити півтори хвилини і почекати на зелене світло? Тепер на цьому перехресті, близько до узбіччя, буде стояти ще один хрестик на пам’ять про такого кретина, як ти. М-м-м, до речі, а хрестиків тут багато. Ніколи не помічав, хоч і живу на протилежній стороні вулиці. Дощ мрячить, сіро, огидно, але я не відчуваю вологості і холоду, тільки бачу, що коїться навколо. Стоп! Чому я цього всього не відчуваю? І, до речі, навіщо хрестик, якщо я стою на перехресті і дивлюсь на аварію? Машина гарна (хотів таку  придбати)… легка і маневрена, «опель», тільки от що саме під колесами, і чому люди фотографують і селфі роблять?  (більше…)

Позначки:, , , , ,

назад


Наша кнопка ///