Ілля ПЕСТРЕЦОВ. Межа

1

Я мав би здогадатись, що щось йде не так, ще коли вийшов з вагону, міцно тримаючись за свої валізи на місцевій станції. Щоправда, станцією це можна було назвати лиш умовно – на невеличкому острівці, засипаному щебенем самотньо стирчав дерев’яний стовпчик, почорнілий від часу. До нього була прибита іржава табличка, на якій білою фарбою був виведений напис: «Ліски 3 км». Інших ознак того, що тут мають зупинятись потяги не було, жодного натяку на хоч – якусь присутність працівників залізниці, лиш голий степ по один бік, та густий ліс – по інший. Вузька грунтова доріжка починалась одразу за насипом з щебеню і, оминаючи зарості реп’яхів та амброзії, вела до лісу. Здається саме вона має привести мене до Лісків – села, що волею випадку мало стати базою для початку моєї лікарської практики.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Ілля ПЕСТРЕЦОВ. Окуляри

1

Проблеми із зором виникають поступово. Це не апендицит, не інфаркт, і навіть не кишкова коліка. Ви ніколи не прокинетесь із розумінням того, що стали бачити гірше, ніж вчора, все почнеться повільно. Спочатку ви не зможете розгледіти літери надруковані дрібним шрифтом у рекламному оголошенні, потім не зможете прочитати назву ресторану, повз який проходите не перший рік, а потім не впізнаєте вашого знайомого, що привітається з вами, стоячи на іншому боці вулиці. Та навіть після цього ви будете запевняти себе, що все гаразд, що ви просто були занадто втомлені, або що на вулиці було занадто темно, а можливо і те, і інше. І звісно вам не потрібен лікар. Ні, тільки не вам, поганий зір – це проблема тих, хто занадто довго сидить за комп’ютером та книжками, або ж тих, чий вік вже дуже давно вимірюється двозначними числами.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Оксана ПОЛІЩУК. 3 a.m.

Вона завжди пишалась своєю стійкістю. Здавалось, ніщо не могло злякати її: ні однокурсник, що вистрибнув із темряви, як чорт із табакерки, ні тарган, що безцільно заповз у вухо, змушуючи її трусити головою, аби позбутись його огидного шарудіння, ні, за версією якогось американського сайту, найстрашніший фільм жахів, який вона мала за честь переглянути у повній самоті. Подумаєш, що головна героїня одержима, що її переслідувало шість демонів, що ж тут такого страшного? Потойбічного життя не існувало, демонів та янголів теж не існувало, екзорцисти – купка шахраїв, які лише добре володіли гіпнозом, тож ті реальні події, на основі яких буцімто знята стрічка, насправді не більш реальні, ніж її дитячий уявний друг на ймення Каспер.   (більше…)

Позначки:, , , , ,

Олег КАЧУРОВСЬКИЙ. Мементоморі

“Пече, як сильно пече… Нмм-мхх…”

Швидким кроком, центром міста, відбиваючи ритм каблуками ішов представник держави в суспільстві. Закінчення робочого дня не задалось, а запах міста розпеченого літнім сонцем довершувало ансамбль негативних емоцій.

Вище середнього росту в окулярах тонкої оправи, липкий від поту, він ішов швидким темпом виконуючи фігури вищого пілотажу в потоці людей.

“Чому? Скільки можна? Ну і взагалі як можна…?”   (більше…)

Позначки:, , , , ,