Микола КОРНИЩАН. У веснах іншої планети

***

І ясен цвів в розсипищах заграв,

і небо склом стелилось на верхів’я.

Хотів, щоб не було тебе й не знав:

без тебе не було щось, що б хотів я.

І дощ змивав наш зайвий берег, сніг

в садах, де не було ще ані тіні.

Без тебе уявити я не міг

в чужих очах мій погляд в миготінні.  

Не в тих містах і на мостах не тих

де стих Дунай, ти ждала, а весною

водою танув в небесах пустих

останній шлях десь в нікуди з тобою.

Хотів щоб не була ти. Не була ти.

Але тебе не міг не пам’ятати.

 

***

Чи й в твоїх веснах дощ лазур’ю ллє?

Чи застеляють небом даль ошую?

Мені ж вдостачу знати, що ти є,

хоча й не знаєш, що і я існую.

Десь там, де в снах лиш поле без колось.

І там, де синь бездонну не забути.

Не споминай усе, що не збулось,

щоби впізнали те, що зможе бути.

Зустрінемось? Коли чужий вогонь

згадає все, всю темінь подолавши,

торкнись моєї тіні. Осторонь

не обійди, а зупини назавше.

 

***

Якісь ажурні силуети

майнуть не пройдені мости.

У веснах іншої планети

знайди мене й не відпусти.

Впізнай і зупини наразі.

Поглянь та щось заповіси.

Відсвітом неба на алмазі

проквітнуть в сутінях ліси.

Пилюка скла оздобить вітри,

що домалюють інший гай.

Поглянь у вічі, де палітри

прозорих сліз та твій Дунай.

Згадай усі сліди помітні

в небесно-димовій імлі.

Знайди мене в забутім квітні,

у веснах іншої землі.

 

***

В шпилястім сяйві

зацвіте мов глід

кармінний дощ,

заплутаний в промінні.

А тінь твоя

залишить змоклий слід

в зворотнім відбитті

моєї тіні.

 

***

Чи тямиш ти? Ти тямиш? Тямиш ти

як тінь строчила мріяні мости,

там де плини та згадані путі,

де ждала ти, в минулому житті.

Пісок клепсидр розбитих замивав

сліди човнів, густого диму, яв,

щоб ми не знали де було це…  Де?

Ніколи, мабуть. Мабуть, і ніде.

Вогкі вуалі тіней, тямиш ти?

Світил текучих в інші вже світи.

Чи тямиш ти? На межах наших снів

сумісна дійсність почалась зі слів,

з луни твоєї тиші у якій

взнавав холодний подих, подих свій.

Зі всіх бажань, мовчань, зітхань у снах,

що відгуком губились у мушлях.

Чи тямиш ти? Коли іти і де,

щоб не в’явити більше вже тебе?

 

***

І все було б уявно, безнадійно;

все це єство та всі його спокути.

Тому що в сні з’являлася постійно,

Ти не могла і в цім житті не бути.

І в ті секунди оминути; жити

Без тебе не зумів я, не змогла ти.

Я міг тебе наснити, уявити,

Але ти не могла не існувати.

Я знав, що десь і ти завчасно знала,

Що і на цій землі хтось пам’ятає

Все, що було б, коли б ти нагадала,

Що тільки в моїх снах себе впізнаєш.

І в ті спокути оминути, жити

Без тебе б не зумів я; не змогла б ти.

Я міг тебе б забути, уявити,

Але ти не могла б не існувати.

І все було б даремно та невчасно

Життя твоє, моє життя; відбуте.

Зате що в снах з’являлась повсякчасно

Ти не могла і в дійсності не бути.

 

***

У лабетах зимових лісів,

що скриплять, ніби вікна, магічно,

тільки темінь і сніг. І без слів,

я осмислю, що ждеш ти одвічно.

Ти була віддавна тут. Тоді,

коли ясен і в’яз прибували

нівідкіль, мовби слід на воді.

Ждали десь, де льодяні ували.

Відчинялися шиби в блакить,

мов свічада вогкі, якісь тлінні.

Ти завжди тут була. Ще на мить

залишись, і зійде тінь на тіні.

Небо звисне, зі скла і води,

де був я, де була, мабуть, ти.

 

***

Знову дощ прозорий

небо неокрає

опівночі сипле,

мовби після змов.

Тінь моя ще й досі

в твоїм сні зростає.

Ще світлієш мною.

Я тобою, знов.

Ще і досі сяйво

синє затікає

в затінки забутих

назавжди дібров.

Третя тінь, стороння,

знову пригасає,

де мене ти снила.

Де тебе знайшов.

 

***

Там, за зламами неба, за згинами,

за забутими зимами, в сні,

тіні в дзеркалі тліють годинами,

і з’являєшся ти та ясні

силуети дерев, мов розколини

віддзеркалення мжички у тьмі.

Там, де в сні, небо сяйвом розколене,

гусне віск на склянистій тасьмі.

Наче світочі, тануть берези.

Горизонт горицвітом тече.

Тінь твоя, мовби скло гостролезе,

в моїм погляді світло січе.

 

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *