Здена ТЕСЛИЧКО. Бабка-знахарка…

бабка-знахарка з косами аж до пояса

хапає за руку дівчину що проходить

бабка-знахарка дивно закочує очі

білки її білі мов вироби з чистого гіпсу

 

дівчина в синьому платті стоїть перелякана

хмариться раптом ворони літають і каркають   

вітер здіймається листя шумить на деревах

дівчина в синьому платті стоїть роззирається

 

бруд і убогість ринку всередині міста

пускає провулками довгі сміттєві щупальця

смердить на зупинці автобус відкритою дверкою –

мов ротом відкритим куди і влітає муха

 

старий інвалід на площі тримаючи в’яло

упаковку стару з маргарину – сидить не ворушиться

кругла коробка порожня – як і його серце

лиш темна матерія погляду в землю тече

 

ліниво покинувши білий набитий автобус –

пожертвою там приземляється жирна муха

і чистить крила і дивиться повз у небо

де збирається дощ як задавлена чорна тривога

 

а візок стародавній як істина стоптаних стежок

а на ній чоловік що не має ні ніг ні надії

серед галасу міста мовчить і його мовчання

розриває мембрану немов ватерлінія тиші

 

і ця тиша поволі до дівчини підступає

мов застиглість фігурок в кутку сувенірної лавки

тільки стогін землі під ногами усе ще вібрує

як гігантська слухавка виклику що не піднятий

 

а бабка-знахарка прямо у вухо шепоче

а шепіт її спонтанний і невщухаючий

що гупає у перетинці довго ритмічно

спускаючись до архаїчного танцю ударів

 

зсередини тиші звідки виходить ритм

й стає дедалі напористим голоснішим

на шиї старої шаманські дзеньчать обереги

і ніби церковний дзвін – калатає маленький

 

дзвіночок на поясі з легкого срібного нікелю

що нюхає зграя собак і відходить розгублено

на другий бік вулиці

різко гальмує маршрутка

водій нецензурно лається вслід собакам

 

а шепіт кінчається вітер поволі вщухає

хмари у небі розходяться мов розлучені

дівчина посеред міста втрачає свідомість

 

коробка в руках інваліда розплющує око

Поділитись ланкою в соціальних мережах

коментарі

  1. Ірця сказав:

    моторошно…

  2. Roman Onyshchenko сказав:

    О, читав цього вірша! Дуже атмосферно і лячно. вулиця і сам базар – як реальні, тільки в самих страшних відтінках. Дівчинку реально шкода.

  3. Юрій сказав:

    Сюжетно і зворушливо. Доречним був би остинатний квінтовий фон. Молодець! Бажаю успіху!

  4. Василь сказав:

    Так

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *