Анна ЯРМОЛЬЧУК. Хто ти?

Проміння сонця освітлює тебе.

Я намагаюся проникнути в твої думки.

Твоє життя старіше за моє.

Твій погляд, я ніяк не можу зрозуміти.

Твої розмови, наповнені брехнею.

 

Ти поруч, знову  щось говориш.   (більше…)

Позначки:, , ,

Дмитро ГРИГОРАШЕНКО. Ноги в старих потертих чоботах…

Ноги в старих потертих чоботах,
Структуру яких вже складала не шкіра, а бруд,
Мене привели в нове місце. Тут віяло холодом.
Без сумніву – це старий цвинтар. Я бачу – он люди несуть

На своїх плечах домовину
Велику, важку і стару.   (більше…)

Позначки:, , ,

Микита РИЖИХ. Небосхил був чарівний…

Небосхил був  чарівний , як попіл.

До кінця добігало вже літо,

Жовтень був уже досить помітним,

Серце в небо дивилося ; попіл

Посміхався, здававшись привітним.   (більше…)

Позначки:, , ,

Ілько КОЛОДІЙ. Агнета

Не згадаю вже й назви містечка,

Де відвідував затишний бар…

Подавали вино і тістечка

Під тужливі акорди гітар.

 

Про красуню співали два барди…

Всі Агнетою звали її.   (більше…)

Позначки:, , ,

Віктор ОХРІМЕНКО. Серед руїн замку

Руїни замку чи кістки мерця,

позбавлені святого поховання,

наснажують і вченого, й митця

на осягання чи переживання.

 

Серед руїн напівзабутих місць,

де у проломах стін гуляє вітер,    (більше…)

Позначки:, , ,

Віталій ГЕНИК. Таємниця

Сива давня Таємниця в тьмі

На мулистому іскриться дні,

Ніби вітру полохкого змах,

Понад нею пролітає страх.

 

Мерехтить тисячолітній сон

В товщі черепів, мечів, корон,   (більше…)

Позначки:, , ,