Дмитро СЕМЕНЮК. Дарувати годинник погана прикмета…

Колись, «кошаче око» з її кулона

Зустріне в потоці людей

Свій відблиск, в годиннику синього тону

Тону далеких морей

 

І в купі ломбардного лому

Серед інших забутих речей  

Стануть гостями нового дому

Дому кредитних грошей

 

Їх власники, не поставили кому,

А крапку, в сумній грі тіней.

Не дочекавшись її диплому,

Не дочекавшись спільних дітей

 

І тепер, господарю якому?

Дарують ключі від серця дверей.

Власник годинника синього тону

І пара кошачих очей

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *