назад

Євгенія ЧУПРИНА. Істото, що єства мені миліша…

Істото, що єства мені миліша,

Приходь в маркіз де сад душі моєї.

Там непристойних кактусів алеї,

І скрізь панує загадкова тиша.

 

Там павутиння вітерець колише,

А пристрасть заколисати не вміє,  (більше…)

Позначки:, , ,

Андрій ДАЦКІВ. Годинник

годинник цок, цок

по моїх жилах пробіг ток

тік так

і я вже жебрак,

тік так

і у землі біля мене черв’як  (більше…)

Позначки:, , ,

Олена ЛІСОВА. Опівнічна історія

Життя опівночі застигає:

Стоїть непорушно місяць,

Хмари час від часу малюють на ньому нові імпресіоністичні візерунки,

Де-не-де пара здіймається із земних грудей …

 

Кряче ворон, ховаючись за хрестами цвинтаря.

Тиша намагається задушити чорного птаха.  (більше…)

Позначки:, , ,

Микола СКРИПЕЦЬ. Вітер

У долині вітер свище,

Місяць вище, вище, вище,

З тіла душу вириває

І несе над чорним краєм.

Що  ж це твориш ти зі мною –

Із душею, головою.  (більше…)

Позначки:, , ,

Назарій ЯБЛІНЧУК. Образ в каптурі

Вийшов образ істинний із тіні

Печально очі долі опустив

Як довго він томився у терпінні

Й ночами вовкулаком вив

 

Як довго мацав свої вени

Як довго місце смерті грів
(більше…)

Позначки:, , ,

Олена ЩУР. Двадцять восьмий

Я заблукала у нічних світах.

Мій сон під небом, бачиш, не літає,

І темрява ранкова не лякає.

Щось не земне тепер новий мій страх.

 

А так хотілось правду віднайти.

У світі тої правди я не знала,  (більше…)

Позначки:, , ,

Михайло НЕВІДОМСЬКИЙ. Мертва (стьоб)

її нема,вона вже мертва

вона програла в цій війні

така прекрасна і відверта

лежить беззахисно в труні

хрести сміються поруч з нею

і очі ворони клюють  (більше…)

Позначки:, , ,

Олеся МІФТАХОВА. Ду-да-рик

Щойно смеркало – вже охопила темінь,

Десь заховалось рогате нічне світило.

Шепіт навколо – тепер істеричний лемент,

Отець одягає рясу, несе кадило.

Ладаном тягне, рвучко зникають біси,

Підла собача зграя скавчить щомиті.  (більше…)

Позначки:, , ,

Маркус НОРД-РЕЙ. Шляхи вигнанця

Навкруг лише пустка, зруйнований храм тишини,

І вітер пронизує виєм могильну пітьму.

Крізь крил шурхотіння  десь кроки звучать вдалині —

Блукає там хтось, чия ноша — іти самому́.

Крізь попіл, що тліє, й кістки, що зсипаються в прах,

Круго́м він блукає, безликі минаючи тіні,  (більше…)

Позначки:, , ,

Юлія ПЕРЕГУДА. В лабіринті

В лабіринті болю втрачаю твої сліди…

Я ввійшов з надіями в дім твій, а вийшов – без

Ти цей світ покинула, сплинула, назавжди

Я втрачаю сили, втрачаю розум, втрачаю сенс

 

Ніч прийшла, а на небі нема зірок

Кожен рух мій – виклик, страху наперекір  (більше…)

Позначки:, , ,

назад


Наша кнопка ///