Юрій ОРЛОВСЬКИЙ. Монологи людських турбот

 Частина перша

«До і після»

***

Плем’я – це головне.  Поза племенем неможливо вижити. Всюди, де блукають одинаки, їх переслідує смерть. І інакше бути не може. Холодні вітри здирають шкіру з кісток, примушуючи зуби цокотіти. Вогнище може згаснути, якщо за ним слідкуватиме лише один. Один обов’язково втомиться і засне. І тоді вогонь помре, а з ним помре й один – замерзне та затвердне, мов камінь. Підступні хвороби хапають у свої невидимі лапи і завдають страждань.  (більше…)

Позначки:, , ,

Юрій ОРЛОВСЬКИЙ. Потяг завіз нас кудись не туди…

Потяг завіз нас кудись не туди,

Такі автономні і горді,

Запропонуєш ковтнути води?

Ні, дякую, боляче в горлі.

 

Дерева великі й малі за вікном

минають. А ми все про станції.  (більше…)

Позначки:, , ,

Джон ГНАТІВ. Сни

I.

 

Я бачив сни,

де колір смерті був

кольором уст моєї любові,

 

а меланхолія –

тремкою квіткою

на рівнім плесі її долонь.  (більше…)

Позначки:, , ,

Ірина БАГРІЙ. Дивно…

Дивно…

Перед очима тіні

притаманні ангіні,

і ще якісь дивні симптоми,..

послідовці втоми.

А ще дурман.  (більше…)

Позначки:, , ,

Марія ЖОЛКЕВСЬКА. Глибока ніч

Глибока ніч. Не видно зір.

Гуляє вітер в полі.

Занурившись в цей жах із головою,

В душі бринить кінець.

Не бачу вічного світила,

Бо все – це твої руки сотворили.  (більше…)

Позначки:, , ,

Тетяна РОЗДОЛЬСЬКА. Відьми

Важкими кроками жандарма,

Із «керосинкою» в руках

Іде до церкви чорна дама

І за собою веде жах

 

Важка спідниця вщент промокла

Прилипла до щоки вуаль  (більше…)

Позначки:, , ,

Антонія НОВАК. Час іде повз нас туманом

Час іде повз нас туманом.

Ми, як гондольєри на каналі.

Світанкова сірість розтає.

Ми в плащах і головних уборах

Тихо та смиренно за водою

Переміщуємось шаховим рядком.  (більше…)

Позначки:, , ,

Дарина СИЛЕНКО. Крізь важкі окуляри століть…

Крізь важкі окуляри століть

Дивляться стомлені очі людини,

Яка не сліпа, не німа й не глуха,

Та від чого вона в окулярах?

І чому її руки стискають тростину,

Що веде її в лапи спокійної смерті? (більше…)

Позначки:, , ,

ДАР’ЯРТ. Та що ви там нібито знаєте…

Та що ви там нібито знаєте

Про те, що вночі світ шепоче

Дорослі, серйозні та зайняті

Біжите все кудись – світ за очі

Біжите все – і не помічаєте

Як увечорі тіні щоразу  (більше…)

Позначки:, , ,