ДАР’ЯРТ. Та що ви там нібито знаєте…

Та що ви там нібито знаєте

Про те, що вночі світ шепоче

Дорослі, серйозні та зайняті

Біжите все кудись – світ за очі

Біжите все – і не помічаєте

Як увечорі тіні щоразу 

Божеволіють

Рвуться, змагаються

Намагаються крик підійняти

Плачуть!

Ви – ні, а я – чую!

Голосніше, ніж мале дитя.

Я зриваюсь і землю цілую

Відчуваю їх серцебиття

Від землі брудними вустами

І із вуст же пливе молитва

Чи то Кафці, чи Богу, чи мамі

Й до святості, й до відьомства.

Пробудившись від сну – позіхаєте

Ну я я не спала знов півночі.

Та що ви там нібито знаєте

Як ночами світ криком шепоче.

Поділитись ланкою в соціальних мережах

Залишити відповідь

Щоб прокоментувати, відрекомендуйтеся за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *